Група німецьких вчених під керівництвом доктора Центру археологічних досліджень при Романо-германському центральному музеї Сабіни Годзинськи-Виндхойзер дослідила кістки вбитих неандертальцями оленів, провела реконструкцію їхніх дерев'яних списів і встановила, яким чином полювали давні предки людини, повідомляє Naked science.
Те, яким саме чином полювали неандертальці, залишилося загадкою для дослідників. Виходячи з великої кількості важких травм, найбільш імовірним сценарієм полювання вважався той, при якому неандертальці зближувалися зі звіром і вражали його прямим ударом. Однак існують і альтернативні думки - аж до того, що ранні люди харчується падаллю, використовуючи гострі інструменти для захисту і оброблення туші.
У ході нового дослідження вчені вивчили кістки оленів, які були вбиті неандертальцями приблизно 120 тисяч років тому. Останки були знайдені в місцезнаходженні Ноймарк-Норд на території Німеччини. На кістках тварин були виявлені сліди ран, нанесених зброєю, причому їхня орієнтація, глибина, ступінь розтріскування кістки і інші ознаки вказали на сильний удар, який міг бути нанесений дерев'яним списом при безпосередньому контакті мисливця і дичини. Автори також реконструювали аналогічне 1,8-метровий дерев'яний спис і використовували його для нанесення ран туші оленя, показавши, що аналогічні рани при кидку не з'являються і необхідний прямий удар.
Вчені підкреслюють, що в той час місцевість біля стоянки Ноймарк-Норд являла собою досить вузьку смужку густого лісу, затиснутою між озерами. Місцевість була надзвичайно складною для того, щоб безпосередньо протистояти великій і сильній тварині чи взагалі підходить для використання метальної зброї. На думку вчених, полювання тут було можливе лише добре скоординованими групами, з входженням в прямий контакт і використанням копій у колективній сутичці зі звіром.
Раніше вчені встановили, що гени неандертальців викликають депресії, нікотинову залежність і захворювання шкіри у сучасних людей.