Вчені заявили про те, що тварини адаптувалися до денного способу життя тільки після вимирання динозаврів 66 мільйонів років тому, а до цього були активні вночі, що дозволяло їм уникати контакту з небезпечними рептиліями. Висновки дослідників опубліковані в журналі Nature Ecology&Evolution.
У ході дослідження вчені проаналізували активність 2 415 видів сучасних ссавців, що представляють всі існуючі загони і 135 із 148 сімейств. Щоб з'ясувати час переходу від нічного до денного способу життя, дослідники реконструювали ймовірну активність стародавніх ссавців, починаючи з моменту їхньої появи. Вони розділили на кілька груп за типом активності, в тому числі на денну, нічну і катемеральну, коли тварина активна через певні проміжки часу і вдень, і вночі. Потім дослідники наклали "карту" активності на два філогенетичних дерева. Обидва вони починалися з поділу предків першотворин (сучасних качкодзьоба і єхидни), і плацентарних і сумчастих. За однією з гіпотез, він стався 220 мільйонів років тому, за іншою - 166 мільйонів років тому.
За результатами реконструкції виявилося, що більшість ссавців перейшли від виключно до нічного катемерального способу життя або близько 75 мільйонів років тому, за кілька мільйонів років до вимирання динозаврів, або відразу після - приблизно 65,8 мільйонів років тому. На думку авторів дослідження, такі результати не суперечать гіпотезі "нічного пляшкового горлечка", оскільки за деякими припущеннями, зникнення динозаврів подекуди почалося за 15 мільйонів років до крейдо-палеогенового вимирання.
Раніше повідомлялося про те, що вчені виявили рештки унікального арктичного динозавра, який отримав назву Ugrunaaluk kuukpikensis, що означає "стародавня тварина річки Колвілл". У довжину даний динозавр досягав близько 7,5 м. У часи Ugrunaaluk kuukpikensis Арктика була вкрита хвойними лісами, а середньорічна температура була +7 градусів за Цельсієм.