Вчені знайшли нове пояснення того, чому кити, одні з найбільших тварин на Землі, хворіють на рак не частіше, ніж дрібні ссавці. Ця біологічна невідповідність відома як парадокс Пето, повідомляє Science Alert.
Рак – це хвороба, коли генетичні мутації змушують клітини ділитися знову і знову, у результаті з'являються пухлини. Здавалося б, що чим більша тварина, тим більше у неї клітин, і тим вища ймовірність, що ці клітини накопичуватимуть генетичні помилки, що призводять до раку.
Але 1970 року британський статистик Річард Пето порівняв мишей та людей і помітив, що це не так. Наступні спостереження показали, що рак не розвивається частіше у тварин із великою кількістю клітин. Слони та кити не хворіють на нього частіше.
Може здатись, що дивно намагатися розгадати парадокс природи, встановлений десятиліття тому, але це важливий парадокс. Його вирішення може допомогти у розробці нових методів лікування раку у людей.
Тепер вчені з Університету Рочестера змогли знайти пояснення для китів, других за величиною і найбільш довгоживучих істот на планеті.
У серії лабораторних експериментів дослідники виявили, що клітини гренландського кита краще відновлюють ушкодження ДНК, ніж клітини людини, мишей та корів. За словами вчених, кити наче припиняють пошкодження ДНК у зародку «з унікально високою ефективністю та точністю порівняно з іншими ссавцями».
Простими словами, гренландські кити можуть переносити велику кількість ударів по геному, оскільки вони мають чітку систему швидкого виправлення пошкоджень ДНК. Вчені з'ясували, що в одній ділянці ДНК, яку поділяють усі кити, люди, миші та корови, клітини китів з більшою ймовірністю відновлювали розриви ДНК (відрізані CRISPR) без помилок.
Крім того, клітини гренландського кита виділяли білок репарації ДНК, званий CIRBP, на набагато вищих рівнях, ніж в інших вивчених видів. Дослідники виростили у лабораторії людські клітини, які сконструювали для виробництва великої кількості CIRBP. Це підвищило їхню здатність безпомилково відновлювати ДНК.
"Ця стратегія, яка не знищує клітини, а відновлює їх, може мати вирішальне значення для довгого життя гренландського кита без раку", - заявили вчені.
Біолог-онколог Єльського університету Джейсон Шелтцер, який не брав участі у дослідженні, каже, що «захоплююча» робота вчених, яка ще не пройшла рецензування, «пропонує нову модель того, як великі тварини уникають раку».
Раніше вчені заявили про те, що кити Райса, вид, який відкрили лише у 2021 році, вже перебувають на межі зникнення. На даний момент відомо про 51 особи цього виду.