По периметру чорних дір є області, схожі на своєрідні "водоспади", при зустрічі з якими матерія не може продовжувати рухатися по колу і починає падати всередину, як і передбачала теорія гравітації Альберта Ейнштейна – такого висновку в ході дослідження дійшла група британських і американських астрономів, пише CNN.
Це вперше, коли вчені цілеспрямовано спостерігали за "областю занурення". Дослідження проводили на чорній дірі, розташованій на відстані близько 10 тисяч світлових років від Землі в системі під назвою MAXI J1820+070. Маса цієї діри у 7-8 разів більша, ніж у Сонця.
Астрономи використовували космічні телескопи NuSTAR та NICER, щоб зрозуміти, як плазма засмоктується у чорну діру.
На відміну від горизонту подій, який знаходиться ближче до центру чорної діри і не дозволяє нічому вислизнути, включно зі світлом, в "області занурення" світло все ще може вислизнути, але матерія приречена на потужне гравітаційне тяжіння.
Вчені вважають, що результати дослідження допоможуть їм краще зрозуміти формування та еволюцію чорних дір.
Раніше інша група вчених з'ясувала, що джерелом потужного сплеску гамма-випромінювання, який стався у 2022 році на відстані 2.4 мільярда світлових років від Землі, виявилася чорна діра, яка поглинула гігантську зірку.