Давньогрецький історик Геродот називав скіфів грізним та кровожерливим народом. Він дуже мальовничо описував, що скіфи робили зі своїми поваленими ворогами. Зокрема, шкіра ворогів використовувалася для виготовлення сагайдаків для стріл, що скіфи вважали останнім приниженням ворога.
Геродота звинувачували у вигадках, але щодо шкіри ворогів він, принаймні частково, мав рацію, повідомляє Science Alert. Аналіз клаптів шкіри, знайдених у похованнях на півдні України, показав, що деякі з них були людського походження.
«Наші результати показують, що скіфи в основному використовували одомашнені види, такі як вівці, кози, велика рогата худоба та коні, для виробництва шкіри, у той час як хутра виготовлялися з диких тварин, таких як лисиці, білки та котячі види», — йдеться у дослідженні групи археологів під керівництвом Луїзи Ерстед Брандт із Копенгагенського університету.
Скіфи - доволі загадковий народ, але деяка інформація про них дійшла до наших днів. Вони відомі своїм кочовим способом життя та жили в євразійському степу між 700 та 300 роками до нашої ери. Вони не залишили за собою кам'яних міст, але про їхній спосіб життя розповідають численні кургани.
Існують також і письмові свідчення, наприклад, оповідання Геродота, який жив у V столітті до нашої ери, приблизно в той час, коли скіфське суспільство перебувало на піку свого розвитку. Він присвятив скіфам цілу книгу, розповівши, зокрема, про їхню історію та звичаї. Зокрема він розповів про те, як скіфські воїни обезголовлювали своїх ворогів, використовуючи їхні голови, щоб довести свої діяння царям.
Після того, як докази прийняті, воїни знімали з голови скальп і використовували їх як рушник для рук, який вішали на вуздечку коня. Що більше таких рушників було, то вищий статус отримував воїн.
«Багато скіфів навіть роблять із цих скальпів одяг для носіння, зшиваючи їх, як шкіряні покриви. Багато хто також знімає шкіру, нігті та все інше з правих рук своїх мертвих ворогів і робить покриття для своїх сагайдаків; людська шкіра була, як виявилося, товстою і блискучою, найяскравішою та найбілішою шкірою з усіх. Багато хто здирає шкіру з усього тіла і возить її, натягнуту на дерев'яному підрамнику», — писав Геродот.
На перший погляд такі розповіді здаються надуманими з метою перебільшити варварство скіфів. Але в одному з курганів було знайдено докази «вигадки» Геродота.
Ерстед Брандт та її команда провели дослідження на 45 клаптях шкіри, розкопаних у 14 похованнях. Вони використовували метод аналізу білків шкіри, щоб ідентифікувати, кому вона належала.
Найчастіше, це була шкіра тварин. Для яких виробів вона використовувалась, визначити було складно. Можливо, це було взуття чи одяг. А ось сагайдаки і контейнери для стріл вгадувалися легко. І при виготовленні двох із них використовувалася шкіра людей.
При цьому весь сагайдак не був виготовлений зі шкіри тварин. Шкіра людей використовувалася тільки для верху сагайдака. Ймовірно, що верх виробів прикрашався рідкісними видами шкіри.
Але роль скіфів не можна звести лише до розповідей про їхнє насильство. Вони займали землі, які розташовувалися між осілими народами Європи та Азії. Скіфи відіграли важливу роль у передачі мов, товарів, технологій, ідеологій та навіть хвороб між двома окремими світами.
Є також свідчення того, що деякі скіфи вели аграрніший спосіб життя. Шкіра, яку вони використовували, може розповісти про тварин, яких вони вирощували, і використовувані технології.
Раніше археологи виявили у Болгарії унікальний кістяний скіпетр, який належав скіфському воєначальнику V століття нашої ери.