Команда археологів вивчила останки кісток тварин, які знайшла на стоянці Редхалс в Данії, і встановила, що у добу пізнього мезоліту на цьому місці цілий рік жили мисливці й рибалки культури Ертебелле, повідомляє N + 1.
У добу мезоліту на територіях сучасних Данії та Швеції поширилася археологічна культура Ертебелле, яка отримала свою назву на честь однойменного данського селища, де вчені вперше виявили скупчення раковин молюсків, кухонних відходів та уламків крем'яних знарядь.
Протягом тривалого періоду вчені вважали, що таке скупчення відходів виникало у зв'язку з багаторічним осілим способом життя представників культури Ертебелле.
Андерс Фішер з Гетеборзького університету спільно з вченими з Німеччини, Данії та США досліджував харчові відходи зі стоянки Редхалс, які належати до перехідного періоду між добою мезоліту і неолітом. Редхалс знаходиться на маленькому данському острові, за 18 кілометрів від суші.
Важливо, що з цієї стоянки вченим вже відомо понад 10 тисяч крем'яних предметів і 78 фрагментів кераміки. Велика частина цих артефактів належить до кінця доби мезоліту - останнього етапу культури Ертебелле (близько 4 800-3 900 роки до нашої ери).
Після дослідження, вчені встановили, що місцеві жителі добували різні харчі, однак більшу частину їхнього раціону становила морська їжа. Для цього вони виходили у відкрите море на каное.
Аналіз фауністичних матеріалів показав, що об'єктами промислу в морі були великі птахи сімейства алькових, морські свині, а також тюлені. Крім того, кістки пікші та тріски свідчать про риболовлю на значній глибині за декілька кілометрів від острова.
Серед рідкісних знахідок були кістки оленів і кабанів, з чого вчені зробили висновок, що в той час у древньої культури Ертебелле був налагоджений імпорт продуктів з Зеландії або з материка, адже в добу мезоліту цих тварин там було в достатку.
На думку вчених, піковою точкою заселення острова був на фінальний етап процвітання культури Ертебелле. Виявилося, що восени стародавні люди збирали різних молюсків, і особливо устриць. А після аналізу кісток риб вчені припустили, що на риболовлю місцеві жителі виходили як і в спекотну пору року, так і в холодну.
Наприклад, влітку на Редхалсі добували трьохголкову колючка, взимку - тріску і пікшу, а восени - ловили самок вугрів під час міграції. Всі кістки птахів, в тому числі качок, лебедів і алькових, належали дорослим особинам, яких всполювали, швидше за все, восени та взимку.
Археологи прийшли до єдиної думки, що фауністичний матеріал стоянки представлений усіма сезонами, а це означає, що представники культури Ертебелле жили на Редхалсі круглий рік.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.
Нагадаємо, що вчені відновили першу відому давньоримську люстру. Її діаметр становить близько 50 сантиметрів.