Біолог Андрій Утєвський, який проводить глибоководні занурення та вивчає флору й фауну в районі антарктичної станції "Академік Вернадський", розповів про відкриття шести раніше невідомих науці видів антарктичних риб та риб'ячих п'явок. Знайшли також величезних губок, вік яких декілька тисяч років. Про це вчений розповів в інтерв'ю ВВС.
"Вони там почали рости, коли людина тільки починала використовувати метали, - розповідає вчений та додає, - особисто я описав шість нових невідомих науці видів та кілька родів з Південної півкулі. Іхтіолог Геннадій Шандіков відкрив шість нових невідомих видів антарктичних риб. Триває робота з новим видом, який знайшли в акваторії Аргентинських островів під час Українських антарктичних експедицій".
Крім того, дослідники проводять також картування та 3D-реконструкції ареалів існування досліджуваних видів, а вивчення київськими біохіміками речовини, що захищає тканини від ультрафіолетового випромінювання дозволили зареєструвати низку препаратів для боротьби з раком, опіками та виразками.
Андрій Утєвський переконаний, що роботи вистачить не на один рік, адже щороку відкриваються та описуються сотні нових видів рослин і тварин. Вчені вважають, що у світі загалом існує близько 10 млн невідомих науці видів. На дослідження морфології нових видів тварин, їхню анатомію та гістологію, науковці витрачають не один рік. Видимі результати такої роботи помітні не завжди, однак, на думку українського полярника, робити це необхідно, адже "антарктичні дослідження - це наукове обличчя України".
Одним із найскладніших моментів своє роботи, науковець вважає доставку знайденого матеріалу для досліджень, адже зразки доводиться везти просто в літаках і у митників виникає чимало запитань.
"Взагалі, чинна митна система заважає науковій діяльності - ось зараз вже сім місяців НАНЦ намагається врятувати науковий матеріал, що застряг на митниці в Аргентині", - розповів дослідник.
Додамо, що Андрій Утєвський вперше здійснив глибоководні занурення в Антарктиці в 2003 році. З того часу, вченому довелося 185 разів побувати в антарктичних водах за температури до -20.
Український учений Михайло Тукало вважає, що врятувати українську науку від занепаду може створення в країні Centers of Excellence (Центри передового досвіду). Такі центри мають бути міждисциплінарними і створюватися за тими науковими напрямами, які мають визнаний у світі рівень. До роботи мають залучатися вчені з академій і університетів, аспіранти та студенти магістратури, а також фірми, що зацікавлені в розробці інноваційного продукту. Читайте інтерв'ю Лідії Суржик з Михайлом Тукалом "Єдиний шанс для української науки - Centers of Excellence" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".
Детальніше про процеси, що відбуваються в Антарктиді, та дослідження українських вчених читайте у статті Лідії Суржик та Володимира Драбчука "Українська Антарктида".