UA / RU
Підтримати ZN.ua

У сфері ШІ регулювати потрібно не технології, а їхнє застосування – гендиректор IBM

Обмеження слід розставити так, щоб не заважати розвитку інновацій.

У Давосі стартували панельні обговорення в рамках Всесвітнього економічного форуму. Цього року більша частина з них присвячена розвитку штучного інтелекту, необхідності його регулювання, переваг та загроз, які він несе.

У рамках одного з обговорень генеральний директор компанії IBM Армінд Крішна поділився баченням того, яким чином уряди можуть регулювати розвиток штучного інтелекту, не заважаючи цим інноваціям.

Читайте також: Розвиток штучного інтелекту: експерти попереджають про можливий вплив на вибори

«Як розставити огорожі, не заважаючи появі інновацій? Це проблема. Бо якщо просто розставляти обмеження, це бюрократія, тяганина. То як же давати можливість появи інновацій? І порада, яку я можу дати. Дуже важко регулювати не саму технологію, бо це зупиняє інновації. Регулюйте шляхи використання. Чим ризикованішим є спосіб використання, тим більш регульованим він має бути. Це підхід, який можна і потрібно використовувати», - заявив він.

За словами Крішни, необхідно також зробити розробників таких моделей відповідальними з юридичної точки зору.

«Якщо вони неправильно використовують дані чи щось інше, чи дозволяють неправильне їх застосування, вони мають відповідати юридично», - вважає Крішна.

Третьою важливою складовою успішного регулювання таких систем він називає створення відкритої, а  не закритої екосистеми. Відповідаючи на запитання про те, чи має бути ця екосистема міжнародною чи внутрішньою, Крішна заявив: «Ви можете назвати приклад технології, яку можна тримати в рамках фізичних кордонів?... Цифрові технології важко стримувати у кордонах».

За словами Крішни, якщо вдасться досягти цих трьох пунктів, це дозволить задовольнити запити індустрії, але й створити необхідні обмеження.

Нагадаємо, країни ЄС домовилися про спільне регулювання штучного інтелекту. Регулювання стосуватиметься ChatGPT та подібних систем.

Влітку ZN.UA запитало українців про їхнє ставлення до штучного інтелекту та рівня взаємодії з технологією. Описуючи отримані результати, Юлія Самаєва констатує, що "Ставлення українців до штучного інтелекту напрочуд легковажне. Дарма".