Вчені з московського фізико-технічного інституту за допомогою моделювання встановили, що в надрах суперземель можуть знаходитися речовини, які не зустрічаються на Землі. Для моделювання вчені використовували алгоритм USPEX, який був розроблений одним з керівників дослідження Артемом Огановим. Результати моделювання були опубліковані в журналі Scientific Reports.
Землеподібні планети складаються з кремнієвої оболонки, силікатно-оксидної мантії (що сягає близько 7/8 об'єму Землі) і залізного ядра. Фактично, магній, кисень і кремній служать хімічними "базисом" і Землі, і екзопланет.
За допомогою алгоритму USPEX вчені змоделювали різні стани Mg-Si-O, що виникають при тиску від 5 до 30 мільйонів атмосфер. Подібний тиск може існувати в надрах суперземель - планет, маса яких перевищує земну в кілька разів.
Результати комп'ютерного моделювання показують, що тиск усередині таких планет забезпечує стабільність неможливих на Землі сполук магнію, кремнію і кисню: MgSi3O12 і MgSiO6, а також оксидів кремнію SiO3 і SiO. Характерні для Землі з'єднання виглядають як MgSiO3 (метасиликат магнію, що зустрічається в природі під виглядом мінералу клиноэнстатита) і широко поширений оксид кремнію SiO2.
Суперземля – клас планет, маса яких перевищує масу Землі у кілька разів, але при цьому залишається менше маси газових гігантів. Умови на суперземлях не обов'язково відповідають умовам зони потенційної придатності для життя, однак вони є найбільш очевидними кандидатами на існування позаземного життя. Планети цього типу вперше були виявлені у 1991 році і до цих пір залишаються відносно рідкісними.
Раніше вчені встановили, що для того, щоб бути придатними для життя, екзопланети повинні мати особливий склад, який буде сприяти утворенню тектонічної активності. На думку дослідників, планети, до складу яких входять певні речовини, не зможуть підтримувати постійний рух тектонічних плит, необхідний для життя.