Катастрофічні повені, посухи та хвилі тепла, які накрили Землю цього року, показали, що похмурі прогнози про зміни клімату стають реальністю. Але, за словами експертів, «це лише початок», оскільки міжнародні зусилля, спрямовані на зменшення викидів парникових газів, зазнають краху, пише Science Alert.
Цього року справді було досягнуто значного прогресу у вигляді прийняття важливих нових законів, особливо в США та Європі, а також угоди на переговорах в ООН, покликаної допомогти вразливим країнам впоратися зі зростаючим натиском руйнівних кліматичних впливів. Але ціль у стримуванні глобального потепління в межах 1,5 градусів Цельсія порівняно з доіндустріальним рівнем опинилася під загрозою, оскільки викиди парникових газів можуть досягти рекордного рівня у 2022 році.
Голова Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерріш попередив світових лідерів на саміті з клімату в Єгипті в листопаді, що людство стоїть перед жорстким вибором між спільною роботою у боротьбі з глобальним потеплінням чи «колективним самогубством».
Цього року експерти ООН виступили з найбільш рішучим попередженням про небезпеки, з якими стикається планета та людство, випустивши у лютому звіт, який отримав назву «Атлас людських страждань».
Після цього Землю накрила низка екстремальних погодних явищ, яка продемонструвала небезпеку змін клімату, а потепління становило 1,2 градуса за Цельсієм. Рекордна спека зашкодила врожаю від Китаю до Європи, а посуха довела до голодної смерті мільйони жителів Африканського Рогу. Повені, викликані зміною клімату, охопили Пакистан, торкнувшись 33 мільйонів людей і завдавши збитків на суму близько 30 мільярдів доларів.
Очікується, що 2022 року увійде до п'ятірки найспекотніших років в історії спостережень, незважаючи на вплив Ла-Нінья – феномена, який охолоджує атмосферу.
Цього року в Єгипті відбулися важливі переговори щодо змін клімату. Вони проходили на тлі екстремальних погодних явищ і зростання цін на джерела палива, пов'язаного з російським вторгненням в Україну. Переговори справді увійшли в історію: багаті забруднювачі погодилися створити фонд для оплати збитків, які завдають клімату біднішим країнам.
Але учасники конференції не змогли досягти рішення про скорочення викидів, необхідного для стримування кліматичних втрат та збитків у майбутньому. Щоб зберегти обмеження в 1,5 градуси за Цельсієм, до 2030 року викиди, що викликають нагрівання планети, необхідно скоротити на 45%, а до середини століття - до нуля.
На переговорах ООН у Глазго у 2021 році країни закликали наростити свої зобов'язання щодо скорочення викидів. Але лише близько 30 країн прислухалися до цього заклику, внаслідок чого світ нагрівся приблизно на 2,5 градуси за Цельсієм.