Вчені з Третього університету Риму та Університету Федеріко ІІ у Неаполі розповіли про те, що сталося з тілами мешканців Геркуланума, які загинули внаслідок виверження вулкана Везувія приблизно 2000 років тому. За словами дослідників, тіла буквально випарувалися під впливом гарячого газу та частинок, повідомляє Science Alert.
Виверження Везувію живцем поховало в попелі римське місто Помпеї разом із його жителями. Постраждав і сусідній Геркуланум, але дослідникам поки що вдалося знайти небагато слідів його мешканців.
У 2018 році археологам вдалося знайти перші свідчення того, що жителі Геркуланума зустріли жахливу смерть: їх м'які тканини та кров закипали, коли вони потрапляли під дію вулканічного попелу, а черепи вибухали зсередини.
Через два роки, в 2020 році, археологи описали ще один череп, виявлений тут. Він містив фрагменти склоподібного матеріалу, що навело дослідників на думку, що мозок людини міг перетворитися на скло.
Але не всі вчені погоджувалися з тим, що жителі Геркуланума зустрічали смерть саме так. Температура попелу могла досягати 500 градусів Цельсія та викликати жахливі зміни в тілі: скління мозку, тріснуті зуби, стислі кінцівки, обвуглені кістки та розірвані черепи. Але інші м'які тканини, виявлені в Геркуланумі, вказували на нижчі температури.
Тож археологи вирішили реконструювати температури, що обрушилися на мешканців міста під час виверження 79 року нашої ери. Вчені вивчили кількість світла, відбитого у 40 зразках деревини, виявлених у 1960-х роках у п'яти різних регіонах міста. Кількість відбитого світла вказувала на температуру, за якої обвуглилася деревина.
Цей аналіз показав, що коли перша хмара попелу досягла Геркуланума, температура перевищувала 500 градусів за Цельсієм, можливо, досягаючи 555 градусів. За словами дослідників, ці температури були б «спроможні викликати миттєву смерть людей, залишивши на землі лише кілька дециметрів попелу».
Найвищі температури були зареєстровані в північній частині міста, де було виявлено мозок, що перетворився на скло. Нижчі температури на узбережжі можна пояснити взаємодією попелу та морської води.
Наступні хвилі виверження несли більше попелу та уламків, але були прохолоднішими: від 390 до 465 і від 315 до 350 градусів Цельсія. Такі потоки рухаються близько до землі на швидкості кілька сотень метрів за секунду. Свідки виверження вулкана Везувій у Геркуланумі дійсно описували спостереження за хмарами, які «біжать по землі, як потоки».
За словами вчених, смерть могли викликати не лише високі температури, а й тиск, кислі гази, а також задуха від вдихання попелу.
Раніше під час розкопок вілли I століття Чивіта-Джуліана, що знаходиться недалеко від Помпей, археологи знайшли кімнату рабів з меблями, предметами домашнього вжитку та інвентарем для стайні.