UA / RU
Підтримати ZN.ua

Супутник зафіксував над Каспійським морем дивну хмару

Вчені вже зацікавилися історією його походження.

28 травня супутники зафіксували над Каспійським морем незвичайну хмару, яку в NASA назвали «особливою». Вона є цікавим прикладом того, як супутники можуть виявляти подібні явища в атмосфері Землі, повідомляє Space.com.

Вчені використовували супутник Terra, щоб спостерігати за хмарою, поки вона рухалася до землі, а потім розсіювалася. Це мало допомогти їм дізнатися більше про те, як невеликі шарувато-купчасті хмари набувають такої форми.

Читайте також: Марсохід Curiosity зняв на відео рух хмар на Марсі

Шарово-купчасті хмари, як правило, утворюються на невеликій висоті над поверхнею землі. Ця хмара була зафіксована на висоті 1500 метрів. Але що ще виділяло цю хмару серед інших – це чітка межа, яку можна було роздивитися на супутникових знімках.

"Гострі краї часто утворюються, коли сухе, тепле повітря, що йде з суші, стикається з холоднішим вологим повітрям над океаном, і на цьому кордоні формується хмара", - заявив Бастіан ван Діденховен, атмосферний вчений з Нідерландського інституту космічних досліджень SRON.

Поява подібної хмари в цьому регіоні, а не над океаном, є незвичайною. Разом з тим, її можна пояснити присутністю Каспійського моря – найбільшої у світі внутрішньої водойми.

На думку Дідховена, хмара утворилася, коли тепліше і сухіше повітря з Балкан зустрілося з холоднішим і вологішим – над Каспійським морем.

Хмара почала розсіюватися за кілька годин після того, як її зафіксував супутник. Фотографія структури була зроблена пізно вранці над морем, до полудня вона почала рух до узбережжя Росії. Повністю хмара розвіялася, коли почала рух над землею.

Terra – це дуже тривала місія спостережень за Землею, яку запустили у 1999 році. Вона залишається повністю функціональною, незважаючи на те, що наближається до позначки у чверть століття перебування у космосі.

Перевага тривалих місій, таких як Terra, полягає в тому, що вони дозволяють дослідникам відслідковувати зміни в навколишньому середовищі Землі за допомогою тих самих датчиків, що забезпечує узгодженість вимірювань. Тим не менш, NASA і Національне управління океанічних атмосферних досліджень (NOAA) відправляють нові супутники до космосу для збору різних типів вимірювань ⁠ — і як резерв для більш старих місій.