Вчені заявили про те, що гігантська вимерла видра Siamogale melilutra мала неймовірно потужні щелепи, що дозволяло їй бути домінантним хижаком у своїй екосистемі. Висновки дослідників опубліковані в журналі Scientific Reports.
Найбільша видра в історії жила в пізньому міоцені близько шести мільйонів років тому в східній Азії. Представники виду Siamogale melilutra важили близько 50 кілограмів, були розміром з вовка і, за словами вчених, мали дуже потужні щелепи. Сила щелеп гігантської видри можна порівняти з силою щелеп вимерлого морського ведмедя колпономоса.
Вчені проаналізували різні параметри щелепи гігантської видри, знайденої в китайській провінції Юннань, такі як товщина кісток, характеристики зубів і площа прикріплення м'язів. Як показали дослідники, в основному сучасні видри демонструють лінійну залежність між об'ємом і силою щелеп. Однак сила щелеп вимерлої видри перевершувала значення, передбачене моделлю, приблизно у шість разів.
Такі потужні щелепи, ймовірно, були потрібні тварині, щоб трощити раковини молюсків. Швидше за все, видра була також не проти поласувати птахами і гризунами, і в цілому була домінуючим хижаком у своїй екосистемі.
Раніше повідомлялося про те, що вчені виявили рештки унікального арктичного динозавра, який отримав назву Ugrunaaluk kuukpikensis, що означає "стародавня тварина річки Колвілл". У довжину даний динозавр досягав близько 7,5 м. У часи Ugrunaaluk kuukpikensis Арктика була вкрита хвойними лісами, а середньорічна температура була +7 градусів за Цельсієм.