Літо – пора зелені, яскравого сонця, синього неба та довгих днів. Але в 1816 для жителів Північної півкулі Землі такі дні так і не настали, пише IFLScience.
Що таке «Рік без літа»
У глобальному масштабі температура на Землі впала в середньому на три градуси за Цельсієм. Внаслідок цього змінилися погодні умови в усьому світі.
У США замість літнього тепла, яке мало змінити зиму, встановилася дуже холодна погода. У нормальних умовах травень може бути трохи прохолодним, але в 1816 в багатьох східних штатах встановилися морози. У червні випав сніг, а у липні вода в річках в Пенсільванії була вкрита кригою.
З іншого боку Атлантики, у Європі, люди страждали від злив. В Ірландії дощі не припинялися сім тижнів поспіль. Президент США Джон Квінсі Адамс, який на той час був послом у Великій Британії і жив у Лондоні, описував у своєму щоденнику крижані зливи та грім, які не давали йому вийти на вулицю у липні.
Порушення глобальної температури поширилися і на Азію, де було порушено сезон дощів. Континент страждав від посухи.
До чого це призвело
Через погоду, яка не відповідала сезону, у деяких регіонах не вдалося зібрати врожай. У США цьому, в першу чергу, сприяли заморозки, які, ймовірно, призвели також до загибелі сільськогосподарських тварин. В Ірландії повені, спричинені зливами, знищили річний запас картоплі.
А в Азії проблемою для сільського господарства стала відсутність дощів. Багато районів Північної півкулі опинилися на межі голоду через неврожай.
Що ж спричинило «Рік без літа»
Корені цієї глобальної проблеми крилися на острові Сумбаву в Індонезії. Там 5 квітня 1815 почалося сильне виверження стратовулкана Тамбора.
Виверження вулканів можуть впливати на клімат планети протягом кількох місяців. Легкі частинки попелу можуть залишатися в стратосфері та блокувати сонячне світло, через що планета остигає.
Падіння температури також може бути наслідком вивержень з викидами діоксиду сірки. Він з'єднується з водою в атмосфері і утворює сірчану кислоту, яка відображає сонячне випромінювання, що надходить, яке повинно було зігрівати планету.
Виверження вулкана Тамбора було найсильнішим в історії. Вчені вважають, що саме воно спричинило температурні та погодні зміни 1816 року, але його роль у цьому не до кінця зрозуміла.
У 2019 році вчений-геолог Ендрю Шурер та його колеги використали кліматичні моделі, щоб з'ясувати, якою могла б бути погода без виверження вулкана. Результати показали, що погода 1816 року все ще мала бути дуже вологою в Європі, але саме виверження зробило її такою холодною.
Нагадаємо, Європейська служба моніторингу клімату заявила про те, що березень 2024 став найспекотнішим в історії спостережень. Більше того, він став 10 місяцем поспіль, коли температура досягала рекордних значень, включаючи температуру поверхні океану, яка також була «шокуючою».