Міжнародна група вчених, до якої входили і дослідники з Інституту археології Національної академії наук України та Запорізького національного університету, з'ясувала, що скіфи Причорномор'я були схильні до осілого способу життя. Зазвичай же їх сприймають як войовничих кочівників, повідомляє Phys.org.
Скіфи жили на території Євразії в приблизно 700-200 роках до нашої ери і довгий час вважалися войовничими кочівниками, що населяли степи. Геродот описував скіфів, як людей, які живуть у візках і беруть участь в набігах і війнах. Відтоді це сприйняття скіфів міцно закріпилося в суспільній свідомості. Його підкріплювали і археологічні знахідки, зроблені по всій території України: схожі стилі кінської збруї і курганів.
Завдяки цьому людей, що жили в ті часи на цій території, називають узагальнено скіфами, іноді навіть вживаючи слово «імперія». Але нове дослідження показує, що, ймовірно, те, що раніше вважалося однією групою людей, було різними групами, які дотримувалися різної дієти.
Вчені проаналізували людські кістки і зубну емаль і прийшли до висновку, що люди в цьому регіоні, швидше за все, жили в поселеннях, вирощуючи просо і розводячи тварин в змішаних економічних системах. За словами дослідників, їхній аналіз вказує на низьку мобільність людей, що жили в цьому регіоні. Незважаючи на те, що в скіфський період мобільність трохи виросла, вона була характерна для окремих індивідів.
В ході дослідження вчені вивчили останки 56 осіб, які були знайдені в похованнях Більськ, Мамай-гора і Медвин на території сучасної України. Дослідники використовували ізотопний аналіз, який допоміг їм визначити, чи вели люди осілий або кочовий спосіб життя.
Аналіз показав, що міські поселення були місцями соціальної і економічної різноманітності, де люди вирощували просо і розводили худобу. Ці дані свідчать про те, що люди в основному залишалися там, де вони займалися сільським господарством і вирощуванням худоби, хоча вони, як правило, переміщалися більше, ніж в попередні епохи.
«Скіфська епоха явно була періодом протиріч, з переконливими доказами складної взаємодії між хліборобами і скотарями, які сприяли скупченню населення в міських районах», - заявила одна з дослідників Вентреска Міллер.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.
Раніше в Києві презентували 3D-реконструкцію зовнішності Ярослава Мудрого. Призму з 3D-голограмою обличчя великого князя Київського виставили в Софійському соборі Національного заповідника «Софія Київська».