Вчені розповіли про морську тварину, якій вдалося здійснити рекордну міграцію в Тихому океані. Це шовкова акула, яка подолала 27 666 кілометрів за 546 днів, повідомляє Phys.org.
Дослідження проводилося у співпраці дослідників із Фонду Чарльза Дарвіна (CDF) з Дослідницьким інститутом Гая Харві (GHRI) та Центром дослідження акул Фонду порятунку наших морів (SOSF-SRC) при Новому Південно-Східному університеті у Флориді та на Галапагоських островах.
Вчені помістили GPS-датчик на дорослу самку шовкової акули, яка отримала прізвисько «Джинні» на честь покійної екологині Юджіні Кларк. Датчик встановили їй на плавець у липні 2021 року неподалік острова Вовка на північ від морського заповідника Галапагоських островів. Незабаром після цього вона вирушила у плавання, під час якого пропливла 27 666 кілометрів за 546 днів.
За словами дослідників, це еквівалентно подорожі США від узбережжя до узбережжя, повтореній чотири рази. Джинні зробила дві міграції на захід завдовжки 4755 кілометрів від місця нересту до міжнародних вод.
Ця міграція побила попередній рекорд майже у шість разів. За словами провідного автора дослідження, доктора Пелайо Салінаса де Леона, розуміння міграції шовкових та інших акул, які перебувають під загрозою зникнення, відіграє вирішальну роль у розробці стратегій щодо стримування скорочення їхньої чисельності. Те, що вони мігрують через міжнародні води, вказує на необхідність глобальної координації у цьому питанні.
Шовкові акули особливо вразливі перед виловом, оскільки вони дуже повільно ростуть і пізно дозрівають. У світі зберігається високий попит на акулі плавці. Шовкові акули віднесені як зникаючий вид до Червоного списку Міжнародного союзу охорони навколишнього середовища. Вони є одним з найчастіше виловлюваних видів акул як у кустарному, так і промисловому рибальстві.
Примітно, що в 99% часу, який вчені відстежували Джинні, вона перебувала у міжнародних водах, далеко за межами виняткової економічної зони, яку керує Еквадор навколо Галапагоських островів. Це наголошує на важливості міжнародного регулювання захисту зникаючих видів.
Раніше вчені з'ясували, що у жаб Barbourula kalimantanensis, які вважалися єдиними подібними амфібіями без легень, цей орган все ж таки є.