Американські вчені продемонстрували у простому математичному експерименті, як переконання можуть значно погіршувати аналітичні здібності людини у "політизованих" питаннях. Дослідження викладено у вигляді препринту на сайті SSCN, коротко про нього можна прочитати у журналі Mother Jones.
У дослідженні взяв участь 1111 доброволець. Усіх було розділено на групи демократів і республіканців. Перед початком експерименту дослідники перевіряли здібності кожного з учасників до математики і на основі цієї оцінки привласнювали їм індекс математичної грамотності.
Всім добровольцям пропонували вирішити один із варіантів завдання, в якому йшлося про вигадане дослідження властивостей крему, призначеного для усунення висипання. Деяким цей крем допомагає, у деяких крем викликає посилення висипання. У тих людей, які не використовували крем, - стверджувала анкета - висипання може пройти саме по собі або ж навпаки, посилиться. Результати всіх чотирьох груп (що використовували/не використовували і висипання зменшилося/посилилося) були представлені в анкеті.
На основі цих чотирьох чисел потрібно було дати відповідь на питання: використання крему в середньому призводить до посилення або послаблення висипки? Чотири числа у всіх анкетах були ідентичні, але для більшої релевантності результатів стовпці "посилилося" і "зменшилося" у різних анкетах міняли місцями - це призводило до того, що правильна відповідь в одному випадку свідчила про ефективність крему, в іншому - про його шкоду.
На основі зібраних даних вчені будували залежність між математичною грамотністю реальних піддослідних і кількістю правильних відповідей. Як і слід було очікувати, залежність виявилася позитивною, причому і консерватори, і ліберали могли впоратися із завданням однаково добре.
Проте половині з 1111 учасників тесту давали завдання, де замість крему розглядалося політизоване питання - результат введення заборони на приховане носіння зброї громадянами у публічних місцях в деяких гіпотетичних містах. Цифри того, як впливала заборона або її відсутність на злочинність були ті ж самі, що і в завданні про крем, але завдання виконували добровольці зовсім по-іншому.
Вчені з'ясували, що в тому випадку, коли правильна відповідь на анкету не збігалася з переконаннями добровольців, учасники частіше помилялися. Наприклад, демократи (які традиційно виступають за введення обмеження на носіння зброї) майже у 100% випадків правильно відповідали на запитання тоді, коли правильним варіантом було "запровадження заборони зменшує злочинність". Але коли правильною відповіддю було "запровадження заборони збільшує злочинність", вони починали помилятися. У випадку з консерваторами результати виявилися дзеркальними - вони теж починали помилятися, але в протилежних варіантах.
Автори підкреслюють, що найбільш значний ефект впливу переконань на аналітичні здібності спостерігався у групі найбільш математично грамотних людей. Ті, хто не вирізнявся хорошими аналітичними здібностями, майже однаково помилялися у всіх випадках: і в питанні про крем, і в питанні про зброю.
Ідея про те, що політичні переконання можуть впливати на аналітичне мислення не є новою, її висловлював, наприклад, філософ Девід Юм ще у XIX столітті. В останні роки ступінь раціональності людини стала предметом багатьох досліджень, що використовують наукову методологію. Раніше, наприклад, вчені показали вплив на раціональність не політичних, а не релігійних переконань. !zn
Читайте також:
Вчені виявили, що релігійні люди дурніші за атеїстів
Вчені з'ясували, що бідність знижує інтелект людей
Вчені виростили у пробірці мініатюрний мозок людини
Дослідники прийшли до висновку, що Facebook не робить людей щасливими