Вчені з Університету Дьюка провели нове моделювання клімату, яке показало, що погодний феномен Ель-Ніньо та його холодніший аналог Ла-Нінья утворюються останні 250 мільйонів років. Хоча сьогодні вони викликають екстремальні погодні явища, дослідження показує, що в минулому вони були набагато сильнішими, повідомляє IFLScience.
Ель-Ніньо (іспанською «маленький хлопчик») і Ла-Нінья («маленька дівчинка») є частиною циклу Ель-Ніньо-Південне коливання (ЕНПК), який є результатом зміни температури океану в екваторіальній частині Тихого океану.
У нормальних умовах пасати, що дмуть на захід уздовж екватора, переносять теплу воду з Південної Америки до Азії. Але Ель-Ніньо і Ла-Нінья викликають порушення цього процесу, зміщуючи струменеву течію далі на південь або далі на північ відповідно.
Коли це відбувається, міняється погода по всьому світу. Наприклад, Ель-Ніньо зазвичай приносить із собою спекотніші, сухі умови на північному заході США та надзвичайно високі рівні опадів на півдні США. Навпаки, Ла-Нінья створює більш сухі умови на півдні, що часто призводить до посух і робить зими суворішими на північному заході. Ла-Нінья також була пов'язана із посухами у Східній Африці та сприяла сильнішим мусонам у Південній Азії.
Але, за словами вчених, погодні коливання, пов'язані з цими феноменами, були набагато сильнішими в минулому.
Як заявив Шіненг Ху, доцент кафедри динаміки клімату в Школі навколишнього середовища імені Ніколаса Університету Дьюка, попередні дослідження в основному зосереджувалися на температурі океану, але менше уваги приділяли поверхневим вітрам. Але, за словами вчених, величина минулих коливань залежала від двох факторів: термічної структури океану та того, що вони називають «атмосферним шумом» поверхневих вітрів океану.
Атмосферний шум – вітер – може давати випадкові поштовхи метафоричному маятнику, тому і шум, і теплова структура океану об'єднуються, щоб зробити коливання погоди більш менш сильними.
Використовуючи ті ж інструменти моделювання клімату, як і Міжнародна група експертів зі зміни клімату, команда змогла змоделювати погодні умови 250 мільйонів років тому. Дослідники не могли простежувати зміни погоди щороку, оскільки проміжок часу дуже значний, тому вони робили «зріз» кожні 10 мільйонів років.
У різні моменти минулого сонячне випромінювання, що досягає планети, було приблизно на 2% нижчим, ніж зараз, але в той же час рівень CO2 був вищим, що робило атмосферу та океани теплішими, ніж сьогодні.
Крім того, 250 мільйонів років тому Південна Америка знаходилася в центрі суперконтиненту Пангея, а погодні коливання відбувалися на заході, у Панталассі — великому суперокеані, що оточував масив суші.
Вчені вважають, що Ель-Ніньо та Ла-Нінья продовжать впливати на клімат і у майбутньому.
Раніше міжнародна група вчених заявила про те, що льодовики, які розташовуються в тропіках, тануть набагато швидше, ніж припускали моделі. Вони вже відступили до розмірів, які вчені не очікували побачити протягом десятиліть.