Єллоустонський національний парк – одна з найцікавіших природних особливостей США. Він розташовується на місці супервулкану, який нагріває та окислює мережу підземних резервуарів з водою, тому його дивовижна краса не позбавлена небезпек. І недавній інцидент наочно продемонстрував, яких повідомляє Science Alert.
Вибух стався 23 липня о 10:19 за місцевим часом. У геотермальній зоні під назвою Бісквітний басейн гаряча вода вирвалася знизу через сильніший викид, ніж зазвичай.
На відео, яке опублікувала на Facebook Влада Марч, можна побачити чорний фонтан матеріалу, що піднімається до неба. Відвідувачі парку після вибуху побігли до укриття.
Водночас, жодних причин для занепокоєння через вибух немає. Виверження мало не вулканічний, а гідротермальний характер і було пов'язане з нагріванням води в підземних резервуарах.
«Гідротермальні вибухи відбуваються, коли вода раптово перетворюється на пару під землею, і вони відносно поширені в Єллоустоні», - йдеться у спільній заяві Геологічної служби США та Єллоустонського національного парку.
Там також нагадали про інші вибухи гейзерів. Наприклад, гейзер Поркчоп у басейні гейзера Норріс вибухнув у 1989 році, а 15 квітня 2024 року у басейні гейзера Норіс зареєстрували невелике виверження за допомогою моніторингового обладнання. Вибух, аналогічний тому, що спостерігався 23 липня, стався у басейні Бісквіт 17 травня 2009 року.
Під землею, під високим тиском, вода може нагріватися значно вище за температуру кипіння. При температурі близько 250 градусів Цельсія вона перетворюється на пару і розширюється. Оскільки їй нема куди подітися під землею, вода проривається на поверхню.
Жоден із гідротермальних вибухів у Єллоустоні не пов'язаний безпосередньо з магмою. Разом з тим вони можуть бути пов'язані з сейсмічною активністю. Зазвичай у Єллоустоні реєструють 1500-2000 землетрусів на рік.
Під час вивержень, подібних до того, яке помітили 23 липня, пара, вода, земля та каміння можуть підніматися на висоту до двох кілометрів, залишаючи після себе кратери.
Такі невеликі виверження відносно часті, але найбільші з них трапляються рідко: приблизно раз на 700 років.
Кілька років тому вчені зі США та Німеччини за допомогою комп'ютерного моделювання розкрили процеси, що відбуваються під Єллоустонським супервулканом. Дослідники підтвердили, що під вулканом знаходиться великий мантійний плюм.