Археологи з Королівського сільськогосподарського університету і археологічної компанії Wessex Archaeology вивчили печери Анкор Черч в графстві Дербішир і з'ясували, що вони могли використовуватися як келії задовго до того, як в XVIII столітті тут почали влаштовувати обіди місцеві аристократи. Вчені також припустили, що між 806 і 830 роками тут міг жити і молитися святий Хардульф, повідомляє N+1.
Група печер Анкор Черч отримала свою назву від англійського «відлюдник», оскільки, за легендою, тут жив і молився святий Хардульф. Легенда виникла з фрагмента друкованої книги XVI століття, в якій розповідалося про те, що в ті часи у Хардульфа була келія в скелі неподалік від Трента. Історики вважають, що ця людина могла бути скинутим королем Ердвульфом, але точно це не доведено.
Печери вважаються геологічною пам'яткою, що має природне походження, але вони були видозмінені в XVIII столітті. Так, в печерах з'явилися двері, вікна і внутрішні колони, які були оброблені або прорубані людиною.
Тепер же вчені відновили первісний план трьох кімнат, а також молитовню або каплицю, яка виходила на схід. Вузькі дверні отвори і вікна в кімнатах дуже нагадують саксонську архітектуру. Висічена в скелі колона схожа на ті, що були знайдені в склепі сусідньому місті Рептоне, який побудував король Віглаф близько 827-839 року. Архітектурна схожість, на думку вчених, переконливо доводить, що печеру перебудували ще в IX столітті.
Дослідники переконані в правдивості легенди про те, що в печерах жив святий Хардульф, який ховався там від ворогів після повалення з трону. Вчені вже знали, що аристократи XVIII століття використовували печери для бенкетів, але тепер дослідники думають, що вони виступали в ролі будинку 1200 років тому - в проміжку між поваленням Ердвульфа в 806 році і його смертю в 830.
Ймовірно, печери спеціально підготували для розміщення короля. У той час члени королівських сімей часто присвячували себе релігії, тому деякі з них в подальшому шанували як святих.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.
Раніше польські і французькі археологи виявили в місті Неа Пафос на Кіпрі місце, на якому проводили ритуальні бенкети і жертвопринесення. Воно розташовувалося поруч з храмом, який, ймовірно, був присвячений Афродіті.