Озонова діра над Антарктикою у 2025 році стала однією з найменших за останні три десятиліття. Дані NOAA-NASA показують, що міжнародні обмеження на речовини, що руйнують озон – Монреальський протокол, – продовжують працювати, а шар залишається на шляху до повного відновлення до кінця сторіччя, пише Axios.
Згідно зі звітом NOAA-NASA, озонова діра цього року була п’ятою найменшою з 1992-го, коли почав діяти Монреальський протокол. У матеріалі підкреслено, що шар продовжує відновлюватися завдяки поступовій відмові від хлорфторвуглецевих хімічних речовин (ХФВ).
Озоновий шар у стратосфері на висоті 9-22 миль (14,48-35,40 кілометрів) захищає Землю від ультрафіолетового випромінювання. Його виснаження збільшує кількість УФ-B променів, що впливають на рослини, морські екосистеми та можуть сприяти розвитку немеланомного раку шкіри, зазначає EPA.
Монреальський протокол, підписаний у 1987 році та ратифікований усіма країнами-членами ООН, залишається ключовим інструментом у відновленні озонового шару. Держави погодилися обмежити виробництво та імпорт ХФВ після виявлення сезонних втрат озону, пов’язаних із цими сполуками. Угода сприяла швидкому згортанню використання речовин у холодоагентах та аерозольних балонах.
“Однак, заборонені зараз хімічні речовини все ще містяться у старих продуктах, таких як будівельна ізоляція, та на звалищах. Оскільки викиди від цих застарілих способів використання з часом зменшуються, прогнози показують, що озонова діра над Антарктикою відновиться приблизно наприкінці 2060-х років”, – зазначається у звіті.
Новозеландська дослідниця атмосфери Лаура Ревелл зауважила, що кліматична мінливість, лісові пожежі та виверження вулканів здатні тимчасово збільшувати діру. Проте загальна тенденція до відновлення шару залишається позитивною.
Старший науковий співробітник Лабораторії глобального моніторингу NOAA Стівен Монцка наголосив у звіті, що рівень озоноруйнівних речовин у стратосфері Антарктики зменшився приблизно на третину порівняно з піком близько 2000 року. Він підкреслив, що динаміка відновлення стала помітною упродовж останніх десятиліть.
Під час пікового періоду цьогорічного виснаження з 7 вересня до 13 жовтня середня площа озонової діри становила 7,23 млн кв. миль (18,73 млн кв. км). Це приблизно вдвічі більше за площу суміжної території США. Один денний максимум зафіксований 9 вересня – 8,83 млн кв. миль, що на 30% менше за найбільше значення, яке коли-небудь спостерігали.
“Як і передбачалося, ми спостерігаємо тенденцію до зменшення площі озонових дір, ніж на початку 2000-х років”, – сказав старший науковий співробітник Університету Мериленду в окрузі Балтимор і керівник дослідницької групи озону в Центрі космічних польотів імені Годдарда NASA в Грінбелті, штат Мериленд Пол Ньюман.
Ньюман зазначив, що діри формуються пізніше та розпадаються раніше, але повернення до рівнів 1980-х років вимагатиме ще часу. За його словами, цьогорічна діра була б більшою на мільйон квадратних миль, якби концентрація хлору залишалася на рівні 25-річної давності.
Ревелл наголосила, що Монреальський протокол є одним із найефективніших природоохоронних договорів. Вона підкреслила, що речовини, які руйнують озон, також є потужними парниковими газами, тож їхнє скорочення принесло додаткові переваги.
“Якби ми продовжували викидати гази, що руйнують озоновий шар, з такою ж швидкістю, як у 1970-х та на початку 80-х років, весь озоновий шар був би майже повністю знищений до середини XXI століття”, – додала Ревелл.
Водночас у звіті попереджають про нові ризики для озонового шару. Науковці відстежують можливі наслідки активізації космічної індустрії, яка може створювати додаткові загрози для темпів відновлення.
У липні 2024 року в стратосфері над Антарктидою сталося рідкісне та рекордне потепління. Температура тоді піднялася на 15-17 градусів Цельсія вище норми. Це порушило симетричний полярний вихор над Південним полюсом, змусивши його змінити форму та послабивши західні вітри.