Вчені з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі заявили, що обурення в магнітному полі Землі можуть змушувати перелітних птахів відхилятися від звичних маршрутів. Це може допомогти дослідникам краще зрозуміти небезпеки, з якими стикаються птахи, та їхню здатність до адаптації, повідомляє Scitechdaily.
Вже було відомо, що несприятливі погодні умови можуть дезорієнтувати птахів і призвести до того, що вони опиняються не там, куди подорожували. Але що, якщо погодні умови – не основний фактор, який відіграє свою роль у цьому?
Тепер екологи припустили, що відігравати свою роль можуть обурення в магнітному полі. При цьому вони можуть збивати птахів з курсу навіть в ідеальних погодних умовах. Найчастіше таке трапляється під час осінньої міграції.
Феномен, коли перелітні птахи опиняються не на місці призначення, називається «бродяжництво». У такому випадку вони можуть зіткнутися з труднощами з пошуком місця проживання та їжі і, зрештою, загинути. Разом з тим, це може бути корисно для птахів, ареали проживання яких страждають через зміни клімату. Вони можуть випадково опинитись у регіонах, які підходять для них.
Десятиліття лабораторних досліджень показують, що птахи можуть відчувати магнітні поля за допомогою магніторецепторів в очах.
«З'являється дедалі більше свідчень того, що птахи справді можуть бачити геомагнітні поля. У знайомих місцях птахи можуть орієнтуватися за географією, але в деяких ситуаціях простіше використовувати геомагнетизм», - заявив один з авторів дослідження Морган Тінглі.
Але ця здатність орієнтуватися може бути порушена обуренням магнітних полів. Такі обурення можуть виникати, наприклад, через активність Сонця, появу сонячних плям та спалахів.
У ході дослідження вчені вивчили дані про 2,2 мільйона птахів 152 видів, яких спіймали та випустили на волю у США між 1960 та 2019 роками. А також архівні дані про геомагнітні збурення та сонячну активність.
У той час як інші фактори, такі як погода, ймовірно, відіграють велику роль у виникненні бродяжництва, дослідники виявили сильну кореляцію між птахами, які були зловлені далеко за межами їхнього очікуваного ареалу, та геомагнітними збуреннями, що сталися як під час як осінньої, так і весняної міграції. Але особливо яскраво цей зв'язок був виражений під час осінньої міграції, зазначають автори.
Геомагнітні обурення вплинули на навігацію як молодих птахів, так і дорослих, що дозволяє припустити, що птахи однаково покладаються на геомагнетизм незалежно від рівня їхнього міграційного досвіду.