Цього року жителі Землі зможуть спостерігати ще одне незвичайне небесне явище: перше з 2006 року «велике місяцестояння». У цей час Місяць сходить і заходить у крайньому північному та південному положенні на горизонті, досягаючи своїх найвищих та нижчих точок за 18,6-річний місячний цикл, повідомляє Live Science.
Такі події можливі, оскільки Місяць не слідує тому ж шляху, що Сонце. Положення йогу сходу і заходу на горизонті постійно змінюються через рух Землі та супутника планети.
Планети сонячної системи обертаються навколо Сонця в одній площині, відомій як екліптика. Земля обертається навколо осі, нахиленої на 23,4 градуси відносно цієї екліптики, внаслідок чого Сонце сходить і заходить у межах майже 47 градусів – діапазон, який воно поступово долає протягом усього року. Орбіта Місяця нахилена на 5,1 градуса відносно екліптики, що дозволяє йому підніматися та заходити в межах 57 градусів.
Велике місяцестояння настає, коли нахили Землі та Місяця досягають найбільшого значення. У цей період Місяць сходить і заходить у крайніх точках свого ареалу. Він піднімається у найвищій північно-східній точці та заходить у найвищій північно-західній точці. У цей час вона також сходить у південно-східній точці і заходить у південно-західній точці.
Великий місяць впливає на те, як довго Місяць буде в небі вночі. Місяць, що сходить на північному сході Північної півкулі, піднімається вище в небо і залишається на небі довше. Деякі стародавні пам'ятники, такі як Стоунхендж, Калланіш та Ньюгрейндж, збігаються з точками сходу та заходу Місяця під час великого місяцестояння. Це свідчить про важливість таких подій.
Велике місяцестояння буде найпомітнішим у дні рівнодення у вересні 2024 року та березні 2025 року. Але видимість Місяця залежатиме від погоди та розташування спостерігача. Гарний час для спостережень – коли місяць заходить і сідає, а також у дні повного місяця.
Раніше вчені заявили про те, що північні сяйва, які спостерігалися на Землі 10-11 травня, ймовірно, були навіть більш вражаючими, ніж вважалося. За словами вчених, вони можуть бути найсильнішими полярними сяйвами, які наша планета пережила від початку спостережень.