У ході досліджень науковці прийшли до висновку, що в недавніх предків людини було набагато більше ДНК, але за два мільйони років, після виходу перших людей з Африки, людина втратила близько 27,96 мільйонів унікальних пар.
Як пише наукове видання Phys.org, науковці провели секвенування геномів 236 осіб із 125 різних популяцій планети, порівнявши їх з геномами неандертальців, денисовців, шимпанзе та орангутангів.
У результаті з'ясувалося, що 13 мільйонів років тому, після відділення від мавп, але до міграції з Африки, предки Homo sapiens втратили близько 15,8 мільйонів спарених ДНК-основ, а в ході подальшого розселення континентами - ще 12,6 мільйона пар.
В ДНК сучасної людини приблизно три мільярди спарених основ. При цьому, науковці виявили, що деякі групи людей отримали нову ДНК за рахунок дуплікації.
На питання, до яких саме наслідків призвела втрата ДНК, проведені дослідження відповіді не дають. Поки що всі дані про втрати та придбання ДНК, які вдалося зібрати, каталогізуються.
Дослідники висунули припущення, що ці процеси зіграли не останню роль в еволюції: у деяких людей знайшли до шести копій гена CLPS, що відповідає за панкреатичні ферменти, що знижують рівень цукру в крові.
Також існує ймовірність, що багато зайвих копій генів у африканських народів захищають їх від сонної хвороби.
Результати дослідження вказали на час і місце контактів Homo sapiens з денисовцами - малодослідженою групою стародавніх людей. Великий фрагмент ДНК вимерлих денисівців виявили у народів Океанії: близько 40 тисяч років тому ці дві групи активно схрещувалися.
Раніше повідомлялося, що команда дослідників з Університету Бар-Ілан в Ізраїлі успішно продемонструвала можливість використання ниток ДНК для створення нанороботів, що функціонують всередині живого таргана.