Історик та футуролог Юваль Ной Харарі, а також філософ Славой Жижек взяли участь у фестивалі HowTheLightGetsIn у Великій Британії. У ході дискусії вони дійшли висновку про те, що людство має менше турбуватися про те, що є природним, і більше про те, що наші спроби створити штучний інтелект можуть лише посилити розбіжності між людьми. Крім того, наше прагнення змінювати власне тіло може незабаром зробити самих людей неприродними, пише The Week.
Так, мислителі заперечили ідею бінарного вибору. За їхніми словами, природа не хороша, не погана, не друг людям, але й не ворог. Вона існує поза мораллю, навіть якщо ми не можемо чинити опір моральним нормам.
Здивовані тим, що вони опинилися на одному боці суперечки, мислителі дійшли висновку про те, що сам собою поділ природного та неприродного є штучним. Вони зазначили, що за останні кілька десятиліть наукові та технологічні успіхи змогли переконати нас у тому, що ми якимось чином знаходимося вище за природу. Припущення про те, що будь-які створені людьми інновації та інциденти, такі як ядерні реактори та вакцини від COVID-19 є «природними», може здатися дивним. Але якщо їхнє існування не порушує жодних законів природи і вони виготовлені з того ж фізичного матеріалу, що і все інше, певною мірою так і є.
«Не можна вивести етику та мораль з законів природи», - заявив Харарі.
І все-таки те, що ми називаємо «природою», культурно опосередковане. Речі, які ми відносимо до цієї категорії сьогодні, відрізняються від тих, що вважалися природними у XVI столітті. Наше відчуття природного також ідеологізоване, вважає Харарі. Коли гомосексуалізм вважався «неприродним», то це була політична заява. Природа не надає моральних правил і не намагається визначити, що правильно, а що – ні, вона просто є.
Харарі також наголосив, що ці уявлення незабаром також будуть переглянуті, оскільки ми стоїмо на порозі створення неорганічного життя у формі просунутого штучного інтелекту. За визначенням «штучний» сьогодні він може вважатися природним у майбутньому.
Люди ж, навпаки, можуть рухатися у протилежному напрямку. Завдяки генній інженерії та біонічним імплантам ми також знаходимося на порозі зміни нашої біологічної будови. Це може викликати побоювання, і ми маємо бути обережними, оскільки диктатори давно мріяли про таку владу, вважає Харарі.
«Найбільше я боюся, що у цій спробі покращити людей ми насправді знизимо рівень самих себе. Якщо ви дасте корпораціям та армії можливість експериментувати з нашою ДНК, експериментувати з нашими мізками, вони можуть посилити певні якості, які їм потрібні, наприклад дисципліну… водночас, їм не потрібні інші якості, такі як співчуття чи артистична чутливість та духовність», – зазначив футуролог.
Жижек також погоджується з тим, що можливість модифікувати людське тіло може врешті-решт принизити людство. Він заявив, що саме цього хотів Сталін: створити армію генетично модифікованих робітників, які могли б працювати понад можливості людини та виживати на елементарних умовах.
Бачення мислителів вийшло далеко за занепокоєння тим, що ШІ може позбавити роботи людей або навіть того, що машини можуть повстати проти нас. «Проблема не в тому, чи будемо ми поневолені машинами, а в тому, що це поневолення посилить поділ між людьми. Хтось контролюватиме нас, а хтось буде контрольованим», - заявив Жижек.