Бореальні ліси оточують найпівнічніші регіони нашої планети, розташовуючись на південь від безлісної арктичної тундри. Якщо у Землі є льодовикова шапка, то такі ліси – це волохата пов'язка навколо вух, яка охоплює більшу частину Аляски, Канади, Скандинавії та Сибіру, пише Science Alert.
Ґрунт бореального лісу захищає нашу планету від потепління, накопичуючи вуглекислий газ та не випускаючи його в атмосферу. Віддаленість регіону тривалий час захищала його ліси та водно-болотні угіддя від впливу діяльності людини.
Ці дві особливості дозволяють віднести бореальні ліси до найважливіших екосистем Землі. Крім того, ці ліси є домом для численних видів ссавців, риб, рослин, комах та птахів.
Вже понад 200 років вчені знають, що клімат відіграє вирішальну роль у розподілі географічних зон. Температура в бореальних лісах і влітку залишається мінусовою, тому з потеплінням клімату ці ліси зміщуються все далі на північ.
Але цей відступ на північ йде повільніше, ніж очікувалося. А ось скорочення з півдня – швидше. Тобто в міру нагрівання Землі найбільша лісова екосистема скорочується.
У бореальних лісах зростають мільярди дерев. Більшість із них — голчасті, шишкоподібні хвойні породи, але трапляються й ділянки широколистяних порід, включаючи березу, осику та тополю. Тут живуть мільйони птахів та ссавці, такі як бурі ведмеді, лосі та рисі.
Дерева і грунт навколо коренів допомагають регулювати клімат Землі, витягуючи вуглекислий газ із атмосфери, де він діє як парниковий газ. Дерева використовують цей вуглець для росту коренів, стовбурів та листя, які зрештою перетворюються на багатий вуглецем ґрунт після смерті дерева. Значні зміни у лісах призведуть до змін глобального клімату.
І ці ліси нагріваються набагато швидше, ніж інші регіони планети. Підвищення температури впливає на зростання і виживання дерев і, у свою чергу, на їх здатність накопичувати вуглець.
Оскільки глобальне потепління підвищує температуру в бореальних лісах, доросліші дерева реагують на це швидше. Молоді саджанці можуть легше вкоренитися там, де суворіші умови не дозволяли цього зробити.
Але в тепліших південних бореальних лісах ситуація зовсім інша. Тут умови стали надто теплими для адаптованих до холоду бореальних дерев, що сповільнило їхнє зростання і навіть призвело до загибелі. З потеплінням настає посуха, а дефіцит води робить дерева більш сприйнятливими до зараження комахами та пожеж, як це сталося у Канаді у 2023 році та у Сибіру у 2019 та 2020 роках.
Якщо ця тенденція збережеться, південні кордони бореальних лісів потоншають і деградують, а самі ліси відступлять далі на північ, де температура все ще підходить для їхнього існування.
Але супутникові знімки показують, що відступ лісів відбувається не так, як очікувалося. Так, у 2000-2019 роках на більшій частині бореального лісу збільшилося зростання дерев. Але свідчень того, що вони розширювалися за межі нинішніх кордонів, немає.
Крім того, у той же проміжок часу в південніших регіонах деревний покрив знижувався. У цих регіонах більш спекотні та посушливі умови часто уповільнювали зростання дерев або знищували окремі дерева, а лісові пожежі та вирубування лісу сприяли втраті деревного покриву.
Раніше вчені заявили про те, що Південна півкуля Землі повільно висихає. І відбувається це через феномен Ель-Ніньо.