Вчені помітили ранкову паморозь, яка з'являється на деяких з найвищих гір Марса. Це гігантські вулкани, висота яких перевищує висоту Евересту втричі, повідомляє The Guardian.
Тонкий крижаний пил, шар якого не перевищує товщину людського волосся, утворюється вночі в холодніші місяці. Його помітили на вершинах кратерів або кальдер, а також на деяких ділянках їхніх країв. За кілька годин після сходу сонця він випаровується.
Незважаючи на те, що іній дуже тонкий, він покриває величезну площу. Вчені підрахували, що у холодніші марсіанські сезони на вершинах високих гір щодня конденсується 150 000 тонн води, що еквівалентно 60 олімпійським басейнам.
"Ми вперше виявили водний іній на вершинах вулканів і вперше виявили водяний іній в екваторіальних регіонах Марса", - сказав Адомас Валантінас, планетолог з Бернського університету в Швейцарії та Університету Брауна в США.
Космічний апарат, що знаходиться на орбіті Марса, вже передавав свідчення присутності замороженої та рідкої води на Червоній планеті. При цьому на південному та північному полюсах було помічено велику кількість водного льоду. Особливості ландшафту дозволяють припустити, що колись планета була набагато вологішим і, можливо, навіть заселеним світом, усіяним гігантськими озерами та звивистими річками.
За словами Валантінаса, іній, що спостерігається зараз, може бути наслідком минулого клімату Марса. "Це може бути пов'язане з атмосферно-кліматичними процесами, які відбувалися раніше в історії Марса, можливо, мільйони років тому", - пояснив він.
Вчений помітив покриті інеєм вулкани на знімках, які зробив апарат Європейського космічного агентства Trace Gas Orbiter (TGO). Разом із колегами він використав спектрометр на TGO та додаткові зображення, отримані орбітальним апаратом агентства Mars Express, що дозволило підтвердити відкриття. Іній присутній на дні кальдери та відсутній на добре освітлених схилах.
Регіон Тарсіс на Марсі – це велике вулканічне плато неподалік екватора планети. Тут розташований десяток вулканів, включаючи гору Павоніс та гору Олімп, висота яких складає 14 та 25 кілометрів відповідно. Тобто, вони майже в два і три рази вищі за Еверест. Ширина гори Олімп більша, ніж висота. Вона займає територію, яку можна порівняти з Францією.
До цього вчені припускали, що поява інею на вершинах вулканів є малоймовірною, оскільки сонячне світло і тонка марсіанська атмосфера сприяють підтримці високих температур, як на вершинах, так і на землі.
Але в своєму дослідженні вчені описали, як марсіанські вітри можуть обдувати схили гір і переносити більше вологого повітря в кальдери, де воно конденсується і осідає у вигляді інею у певний час року. Моделювання процесу передбачає, що іній є водяною кригою, оскільки піки недостатньо холодні для утворення інею з вуглекислого газу.
Раніше вчені виявили на Марсі гігантський вулкан, який «ховався» у всіх на очах.