Вчені з Австрії, Великої Британії, Німеччини та Росії вивчили кісткові фрагменти, знайдені в Денисовій печері, та змогли виявити п'ять кісток гомінідів. Виявилося, що три кістки належали денісівцям і є найдавнішими датованими останками представників цієї популяції, що вимерла, повідомляє N+1.
Денисова печера знаходиться в долині річки Ануй на Алтаї. Перші археологічні роботи стартували тут ще 1978 року і продовжуються досі. Світову популярність регіон набув у 2010 році, коли вчені опублікували у журналі Nature статтю, в якій розповідалося про виявлення невідомої популяції стародавніх людей. Вона відрізнялася і від неандертальців, і від кроманьйонців.
У наступні роки вченим вдалося знайти кістки та зуби ще трьох денисівців. Крім того, було знайдено останки дівчинки, батько якої був денисівцем, а мати – неандерталкою. Вчені вважають, що предки неандертальців та денисівців вийшли з Африки не менше 500-600 тисяч років тому і швидко розвинулися. У 2018 році дослідникам вдалося знайти перші останки денисівців за межами Денисової печери.
У ході нового дослідження вчені вивчили 3791 невизначаємий кістковий фрагмент, знайдений у різних культурних шарах східної галереї Денисової печери. За допомогою пептидного масового фінгерпринту дослідники шукали білки у кістковому колагені, які дозволяють ідентифікувати останки на рівні роду, сімейства, а іноді й виду.
Більшість проаналізованих кісток виявились останками великих травоїдних та м'ясоїдних тварин. П'ять кісткових фрагментів належали гомінідам. Вчені зазначають, що про існування людиноподібних мавп на Алтаї невідомо, тому кістки, напевно, належать людям.
Дослідникам вдалося витягти достатню кількість мітохондріалної ДНК у чотирьох випадках. Виявилось, що три кістки належали денісівцям, ще одна – неандертальцю. Фрагмент кістки останнього знайшли у прошарку, який датували 150-130 тисячами років тому. Вік останків оцінили у 134 тисячі років, вчені також встановили, що гомінід був віддалено пов'язаний із двома іншими неандертальцями з Денисової печери.
Усі зразки з денісівською мітохондріальною ДНК походять з 15-го шару, більше того, Denisova-19 і Denisova-21 могли належати одній людині або близьким родичам по материнській лінії. На філогенетичному дереві денисівські зразки розташовуються поруч із раніше виявленими кістками Denisova-2 і Denisova-8. Культурний шар із цими знахідками відноситься до часу 217–187 тисяч років тому.
Зазначається також, що попередні кістки денисівців було знайдено у культурних шарах із досить бідним археологічним матеріалом. Новий випадок став винятком. На той час клімат на Алтаї нагадував сьогоднішній, що приваблювало гомінід і фауну.
Знахідки з печери показали, що місцеві жителі полювали на сибірських косуль, шляхетних та великорогих оленів, диких коней, бізонів, шерстистих носорогів та дзернів. Крім того, у печері знайшли кістки звичайних та червоних вовків, з якими люди могли конкурувати за ресурси у ті часи.
Археологи також виявили у цьому шарі багату колекцію кам'яних артефактів. З одного квадратного метра вони зібрали понад 3000 предметів, найпоширенішими з яких були скребла. За своєю типологією ці знаряддя відносяться до раннього етапу середнього палеоліту, але прямих аналогій з іншими пам'яткаии Північної та Центральної Азії вони не мають.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вчені з Німеччини та Італії дійшли висновку про те, що зміни клімату підштовхнули неандертальців до того, щоб почати виготовляти складніші знаряддя праці. На думку дослідників, на це вказують знахідки, виготовлені в одній із печер Нижньої Баварії.