Вчені дослідbли мозок мишей і з'ясували, які нейронні реакції відбуваються у ньому під час їди. За словами дослідників, активність ділиться на чотири окремі фази, які гарантують, що тварини не з'їдять надто багато чи надто мало, повідомляє Science Alert.
Дослідження не визначило точних фізіологічних сигналів, які визначають кожну дію. Разом з тим, воно вказало на складну взаємодію винагород та гальмування, яка починається з першого смачного шматочка, який ми кладемо в рот, і закінчується останнім укусом.
Дослідники з Університету Ерланген-Нюрнберг (FAU) та Кельнського університету в Німеччині вивчили частоту нейронних імпульсів у латеральному гіпоталамусі мозку, області, яка відіграє центральну роль у регуляції вродженої поведінки, що включає харчування, дослідження та соціалізацію як у мишей, так і у людей.
Команда виділила чотири різні набори нейронів, які активізуються один за одним. Ймовірно, вони проводять перевірки для регулювання споживання енергії та подачі сигналу про те, що настав час закінчувати прийом їжі.
У ході дослідження вчені використали штучний інтелект, щоб визначити, які нейрони були активними і коли. Дані вони отримували з електродів, імпланованих мозок. Це дозволило виявити ключові нейрони в латеральному гіпоталамусі, які колективно коливаються на частотах, що змінювалися залежно від виконуваної діяльності.
Дослідники ідентифікували чотири окремі групи нейронів, які активувалися послідовно, що сприяло їх здатності обмінюватися інформацією під час їди.
Прийом їжі поєднує в собі безліч сигналів, що з'єднуються в «хороше відчуття», вони спонукають нас продовжувати їсти і сигналізують про насичення. Неясно, які сигнали запускають ті чи інші набори нейронів, але дослідники вважають, що вони можуть збирати і передавати фізіологічну інформацію про місткість шлунка, рівень цукру в крові та коливання рівня гормонів голоду.
Ці спостереження все ще необхідно підтвердити на людях. Але схожість між фізіологією миші та людини означає, що, швидше за все, у нашому мозку відбувається схожа активність.
Раніше вчені з Інституту фундаментальних наук (IBS) у Кореї заявили про те, що їм уперше у світі вдалося «контролювати розум» мишей на відстані. Вдалося їм це зробити завдяки комбінації генетики, наночастинок та магнітних полів.