Швидше, дешевше, краще – технології це одна зі сфер, в яких деякі люди бачать надію на світле майбутнє. Але з наближенням 2020 року оптимізму стає все менше, нові технології, які домінували протягом десятиліття, схоже, роблять все тільки гірше, пише видання The Economist.
Соціальні медіа повинні були зробити людей ближче. Під час "Арабської весни" 2011 року вони використовувалися як сила звільнення. Зараз же вони більш відомі як засоби порушення приватності, поширення пропаганди і підриву демократії. Електронна комерція та "гіг-економіка" можуть бути зручними, але їх звинувачують у тому, що вони не доплачують працівникам, загострюють нерівність і заповнюють вулиці машинами. Батьки бояться, що смартфони перетворять їхніх дітей на зомбі, одержимих екранами.
Технології, які будуть домінувати в новому десятилітті, теж додають турбот. Штучний інтелект може виправдати упередження і позбавити людей роботи і виступити в ролі підтримки авторитарних правителів. Мережі 5G опинилися в центрі американо-китайської війни. Безпілотні машини ще не працюють, але вже примудряються вбивати людей. Згідно з опитуваннями, інтернет-компаніям зараз менше довіряють, ніж банківським структурам. А в цей же час банки намагаються виставити себе новими технологічними фірмами. Інтернет-гіганти стали новими банками, перетворюючись з магнітів для талантів на парій. Навіть їхні працівники бунтують.
The New York Times резюмував морок, який на нас чекає. "Песимістичні настрої" витіснили "ідею неминучого прогресу, породжену науковою і промисловою революціями", - пише видання. Правда, ці слова не свіжі, а були написані в 1979 році. Тоді газета писала про тривогу, яку викликало "зростання сумнівів у здатності суспільства утриматися під нестримним потоком сил технологій".
Сьогоднішні похмурі настрої зосереджені на смартфонах і соціальних медіа, які з'явилися 10 років тому. Але ось занепокоєння про те, що людство обрало неправильний шлях, і що ті чи інші технології приносять більше шкоди, ніж користі, з'явилися задовго до цього.
У 1970-ті роки тривоги були викликані перенаселенням, шкодою, завданою навколишньому середовищу, та перспективами ядерного знищення. У 1920-х люди чинили опір поширенню машин, які до цього вважали вдалим рішенням проблеми втоми коней. А в ХІХ столітті тривоги були пов'язані з занепадом ремісничих професій, сіл і стражданнями фабричних працівників, які працювали в задимлених цехах.
Якщо зробити крок назад і придивитися, стає ясно, що тривоги були викликані поєднанням нереалізованих надій і непередбачених наслідків. Технології вивільняють сили творчого руйнування, тому природно, що вони викликають занепокоєння. Завжди знайдуться ті, для кого недоліки технології переважують її переваги. Коли таке відбувається з кількома технологіями, як зараз, це призводить до більш поширених настроїв "техно-песимізму".
Разом з тим, це невдоволення можна побороти. Занадто часто люди концентруються на недоліках технологій, сприймаючи їх переваги як належне. Шкоду від часу, проведеного за екраном, варто співвіднести з більш суттєвою користю від постійної комунікації та доступу до інформації та розваг за допомогою смартфона. Велика загроза в тому, що зусилля луддитів уникнути короткострокових втрат за допомогою нової технології, можуть закінчитися закриттям доступу до довгострокової вигоди. Економіст з Оксфордського університету Карл Бенедикт Фрей називав це "технологічною пасткою". Страх, що роботи вкрадуть у людей роботу, може підштовхнути політиків до введення податків на машини, щоб відбити охоту у промисловців використовувати їх. Проте, в довгостроковій перспективі країнам, які хочуть зберегти свої стандарти життя на тлі старіння і скорочення робочої сили, буде потрібно більше роботів, а не менше.
Це ще один важливий урок, який потрібно засвоїти: для вирішення проблем, пов'язаних з технологіями, часто використовують ще більше технологій. Наприклад, використання подушок безпеки призвело до того, що кількість загиблих в ДТП в США скоротилося з 240 осіб на мільярд пройдених миль у 1920-х до 12 зараз. Ще один яскравий приклад – зміни клімату. Важко уявити собі якесь рішення, яке не зажадає подальших технологічних удосконалень.
Найважливіший урок стосується технологій самих по собі. Будь-яку технологію можна використовувати на благо, чи на шкоду. Інтернет сприяє взаєморозумінню, але він також привів до того, що відео, на яких людей обезголовлювали, стають вірусними. Біотехнології можуть вилікувати хвороби або поліпшити урожай, але вони ж можуть привести до створення нової зброї.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Технології самі по собі не є силою. Але те, як їх використовують, змінює світ. Тому "техлаш" або невдоволення інноваціями – це важливий крок до прийняття важливих технологічних змін. У кращому випадку, це допоможе визначити, як суспільство може впоратися зі змінами, та ввести правила і політики для обмеження деструктивного потенціалу. Здоровий скепсис означає, що питання вирішуються в ході широких дебатів, а не рішеннями вузького кола людей.