Світові лідери поки що не можуть впоратися з підготовкою до нової ери ризиків для людства, в якій стикаються та посилюються глибокі екологічні кризи та кризи у сфері безпеки, йдеться у доповіді Стокгольмського міжнародного інституту досліджень світу (SIPRI). Доповідь «Довкілля світу» є найбільш повним на сьогоднішній день звітом про те, як різні аспекти екологічної кризи, включаючи зміни клімату, масове вимирання та нестачу ресурсів, накладаються на похмурі перспективи у сфері безпеки та інші фактори, такі як пандемія COVID-19.
«Наш новий звіт для політиків виходить за рамки простої демонстрації того, що зміна довкілля може збільшити ризики для миру та безпеки. Це факт. Наше дослідження показує складність і широту цих відносин, безліч форм, які вони можуть приймати. І найголовніше, ми показуємо, що з цим можна зробити; як ми можемо забезпечити мир та безпеку в нову епоху ризику», - заявив директор SIPRI та автор звіту Ден Сміт.
Подвійна криза та комплексні ризики
У звіті йдеться про кризу у сфері безпеки. Так, у ньому наголошується, що з 2010 по 2020 рік кількість збройних конфліктів на державному рівні зросла майже вдвічі (до 56), як і кількість загиблих у результаті. Число біженців та інших вимушених переселенців також збільшилося вдвічі – до 86,2 мільйона людей. У 2020 році кількість розгорнутих ядерних боєголовок збільшилася після кількох років скорочень, а в 2021 році витрати на військові потреби перевищили два трильйони доларів.
Що стосується екологічної кризи, то близько чверті всіх видів знаходяться під загрозою зникнення, кількість комах-запилювачів стрімко скорочується, погіршується якість ґрунту, а використання лісів та вилов риби перебувають на неприйнятному рівні. Зміни клімату призводять до того, що екстремальні погодні явища стають все більш частими, що знижує врожайність сільськогосподарських культур і підвищує ризик неврожаїв.
І ці дві кризи починають накладатися одна на одну у різних частинах світу. Так, у Сомалі тривала посуха та інші наслідки змін клімату у поєднанні з бідністю та слабким урядом штовхають людей до лав екстремістського угруповання «Аш-Шабаб». У Центральній Америці вплив змін клімату на врожай у поєднанні з насильством та корупцією збільшив кількість людей, які намагаються мігрувати до кордону з США.
Війна Росії проти України поставила під загрозу світове постачання пшениці, адже Україна виробляє третину пшениці у світі. Через заблоковані Росією українські порти в Чорному морі дефіцит українського зерна на світовому ринку призведе до глобальної продовольчої паніки. Ціни на продовольство можуть зрости на 20-30%.
Співпраця стала новим реалізмом
Останнє десятиліття було відзначено зростанням напруженості у сфері геополітики, суперечками між великими державами та блоками,що тліють, а іноді й спалахують, а також зростанням популізму. Але автори звіту наполягають на тому, що для боротьби з екологічною кризою та кризою безпеки, а також ризиками, що породжує їхнє поєднання, потрібна співпраця.
«Жоден уряд не може захистити благополуччя своїх громадян від ескалації глобальних криз без міжнародного співробітництва. Ми повинні терміново знайти способи співпраці для усунення загальних загроз безпеці, пов'язаних з навколишнім середовищем, навіть у сьогоднішньому токсичному геополітичному ландшафті. Попри глобальні загрози співпраця — це особистий інтерес. По суті, співпраця — це новий реалізм», - заявила Хелен Кларк, колишня прем'єр-міністерка Нової Зеландії та член консультативної групи «Довкілля світу».
Пандемія показала необхідність готуватися до несподіванок
Пандемія COVID-19 продемонструвала необхідність підготовки до подій, наслідки яких можуть бути руйнівними, хоча час і природа можуть бути неявними.
Науковці наводять приклад Південної Кореї, яка, керуючись досвідом боротьби з атиповою пневмонією, змогла знизити смертність від коронавірусу до 10% порівняно з країнами з аналогічним населенням. Це не тільки врятувало життя, а й дозволило уникнути багатьох економічних та соціальних наслідків, які відчувалися в інших країнах, які знехтували підготовкою, незважаючи на попередження про ризик пандемії.
Необхідні мирні та чесні трансформації
Щоб впоратися зі змінами клімату та ширшою екологічною кризою, урядам усього світу необхідно здійснити комплексні перетворення в енергетиці та землекористуванні. Утримання підвищення рівня середньої температури в межах 1,5 градусів Цельсія, як встановлено Паризькою угодою, передбачає досягнення нульових викидів вуглецю в усьому світі протягом 30 років. У сфері захисту біорізноманіття обговорювався план 30 на 30 – захист 30% видів до 2030 року.
Автори звіту наполягають на тому, що ці ініціативи мають увінчатися успіхом через високі ризики для безпеки, які настануть у разі невдачі. Але зміни у таких масштабах та темпах неодмінно пов'язані з ризиком. Так, використання гребель для гідроелектростанцій може стати новим джерелом ризику, оскільки їхнє будівництво призвело до переселення 80 мільйонів людей у всьому світі.
«Ми маємо вчитися на помилках минулого, щоб не повторювати їх у набагато більших масштабах. Збереження має відбуватися, але воно не може бути примусовим. Швидкий перехід до нульового викиду вуглецю необхідний, але має бути здійснено справедливо. Боротьба з екологічною кризою має йти пліч-о-пліч зі справедливістю, рівноправністю та правами, зміцнюючи світ, а не підриваючи його», - заявив Джефф Дабелко, один з провідних авторів доповіді та професор Школи лідерства та державної служби ім. Войнович Університета Огайо.
Інвестиції у мир, а не ризики
На даний момент уряди витрачають по п'ять-сім трильйонів доларів на рік на діяльність, яка може завдати шкоди довкіллю. Наприклад, на видобуток викопного палива, вирубування лісів та згубне рибальство. Були дані обіцянки поетапно відмовитися від субсидування використання викопних видів палива, але часто не виконувались.
Вчені наполягають на тому, що уряди повинні перенаправити фінансування з галузей, що підривають мир, на ті, які здатні забезпечити його сталий розвиток. При цьому, у процес прийняття рішень мають бути включені і маргіналізовані верстви населення, а також ті, кого ця проблема зачіпає найсильніше.