Другий президент України Леонід Кучма тепер має звання Почесного академіка Міжнародної Академії Астронавтики - міжнародної громадської організації, яка об'єднує провідних вчених та фахівців, які працюють у галузі космонавтики. Це дуже високий ранг у Академії.
На урочистій церемонії, яка відбулася 26 березня у Парижі, йому вручили відповідні документи. Ленід Кучма є членом МАА с 2010 року. Про це повідомила прес-секретар екс-президента Дарка Оліфер у Facebook.
"Ранг почесних членів присуджується дуже рідко. Впродовж останніх 30 років його отримували лише вкрай видатні члени Академії – такі, як Валентина Ніколаєва-Терешкова, Ніл Армстронг, Луї Де Бройль, Юрій Гагарін та Джон Гленн. Ми дуже пишаємося тим, що на знак визнання багаторічної відданості Академії ця честь випала і Вам. Ви увійдете до історії Академії, і ми сподіваємось, що Ви продовжите підтримувати наші зусилля", - йдеться у вітальному листі на адресу Леоніда Кучми від Жана-Мішеля Контана, Генерального секретаря Міжнародної Академії Астронавтики.
Разом з другим Президентом України почесними академіками МАА стали друга людина на Місяці Базз Олдрін, учасник розробки першого французького супутника астрофізик Жан Бламон та астронавтка Жюлі Пейєт, яка нині є генерал-губернатором Канади.
Леонід Кучма присвятив космосу майже все своє життя. Понад тридцять років він віддав конструкторському бюро "Південне" (першим заступником генерального конструктора якого став у 1982 році) та виробничому об'єднанню "Південмаш" (генеральний директор у 1986-1992 роках). У цей період Леонід Кучма розробляв унікальні системи як оборонного призначення (наприклад, легендарна ракета СС-18 "Сатана" та проект "залізничного старту" СС-24 або "Скальпель"), так і цивільні (серед яких був "Блок Є" - система для висадки людини на поверхню Місяця та її повернення на орбітальний модуль).
Після приходу в політику Кучма зміг зробити космос одним із національних українських пріоритетів. Саме за його президентства Україна запустила свої перші супутники та отримала першого астронавта.
Керівництво Державного космічного агентства України - це окрема біда, яка, найімовірніше, таки поховає українську космічну науку. На жаль, у нас на сьогоднішній день фінансування космічної галузі становить менше одного відсотка від запланованого бюджету.
Детальніше про стан вітчизняної науки і чудові прилади читайте в матеріалі Германа Богапова "Валерій Корепанов: "Космічне агентство не підтримує науку"" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".