Уявіть ідеальне середовище для розвитку штучного інтелекту. Його компоненти будуть включати великі масиви обчислювальної потужності, велику кількість вчених у галузі комп'ютерних наук, а також потоки капіталу і великих об'ємів даних, які дозволять тренувати машини розпізнавати і реагувати на закономірності.
Опис такого середовища, здається, стосується Америки, яка зараз лідер у галузі розробки штучного інтелекту. Але з певної точки зору це більше про 3.
Про це пише The Economist, додаючи, що Пекін швидкими темпами нарощує можливості хмарного обчислення. За кількістю, хоч і не якістю, досліджень в сфері штучного інтелекту, китайські вчені випереджають американських колег. Патентні заявки, пов'язані зі штучним інтелектом, в Китаї потроїлися за період з 2010 до 2014 року у порівнянні за п'ятирічним періодом до цього. Китайські стартапи залучають мільйони доларів венчурних капіталів. Та перш за все, у Китаї понад 700 мільйонів користувачів смартфонів, і це більше, ніж у будь-якій країні. Вони користуються електронними послугами, використовують електронні помічники, платять за речі через свої телефони, при цьому генеруючи величезні масиви даних. Це дозволяє місцевим компаніям, таким як Alibaba, Baidu і Tencent працювати над створенням кращих систем штучного інтелекту для різних цілей від розпізнання облич до чат-ботів. Уряд в Пекіні впевнений у потенціалі. 20 липня він випустив стратегію, яка повинна зробити Китай світовим лідером у сфері штучного інтелекту до 2030 року.
Бум розвитку цієї передової технології у набільш населеному місці світу обіцяє багато. Жодна інша країна не генерує такої кількості даних, які дозволяють машинам вивчати закономірності, приміром, для визначення хвороб. Розробка нових технологій теж повинна відбуватися швидше за таких умов. Приміром, через те, що друк ієрогліфів досить складний, додатки для розпізнавання голосу в Китаї популярніші, ніж на Заході. А отже вони повинні швидше розвиватися і покращуватися. Системи автоматичного управління світлофорами з урахуванням ситації на дорогах, зафіксованої камерами, вже пройшла випробування. Згідно з оцінкою McKinsey Global Institute, автоматизація на основі штучного інтелекту може пришвидшити зростання ВВП Китаю на один відсоток щороку.
Однак, китайські плани щодо штучного інтелекту викликають занепокоєння. Одне з них пов'язане з тим, що революційні відкриття Китаю будуть приховані через інформаційний протекціонізм в країні. Закон, який був запроваджений в червні, вимагає від усіх іноземних компаній зберігати дані китайських користувачів на території Китаю. До того ж іноземці не можуть використовувати китайські дані в послугах, які надаються третім сторонам. Не важко уявити, що це також нашкодить китайським компаніям. Приміром, алгоритми розроблені в Китаї для автономних автомобілів не можна буде використовувати в інших країнах.
Ще одна сфера занепокоєнь стосується етики і безпеки. В Америці технологічні гіганти Кремнієвої долини домовилися працювати разом, щоб переконатися, що інструменти штучного інтелекту, які вони розробляють, безпечні. Вони вивчають техніки, такі як "запаковування", які передбачають, що агенти штучного інтелекту ізолювані від свого середовища, тож будь-яка неприйнятна поведінка не спричинить руйнівних наслідків. Також всі розробники штучного інтелекту на Заході в 2015 році підписали відкритий лист із закликом ніколи не розробляти автономну зброю. У Китаї ж обговорення етичних меж штучного інтелекту не таке прозоре, якщо воно взагалі відбувається.
Китайські компанії висувають ініціативи щодо всіх цих проблем. Агресивний штучний інтелект буде катастрофою для планети, де б він не з'явився. Існує зацікавлення у розробці глобальних стандартів безпеки. Але занепокоєння, що штучний інтелект буде використаний суто для користі китайського уряду, тяжко розвіяти.
Раніше видання American Interest писало, що Китай може випередити США у розробці штучного інтелекту. Китайський приватний сектор не менш заглиблений у розробку, ніж державний, а інколи межа між ними розмиваться. Приміром, корпорація Baidu, яку часом називають китайським Google, у цьому році спільно з китайським урядом відкрила спільну лабораторію для розробки штучного інтелекту. В ній також будуть працювати науковці, які раніше розробляти військових роботів для КНР.