Дослідники з Університету Орегону виявили, що поширений шкірний грибок Malassezia поглинає олію та жири на шкірі людини для вироблення жирних кислот, які вибірково знищують золотистий стафілокок. З огляду на глобальну загрозу антибіотикорезистентності, гриби з шкіри людини є невикористаним ресурсом для виявлення нових антибіотиків, повідомляє Physю.org.
Бактерія Стафілокок золотистий (Staphylococcus aureus) є збудником близько 120 захворювань – від легких дерматологічних до інфекційно-токсичного шоку. Цей мікроорганізм є основною причиною спалахів внутрішньолікарняної інфекції і післяопераційних ускладнень по всьому світу. Він стійкий до пеніциліну та метициліну. Серед уражених метицилін-стійкими штамами летальність сягає 31 %.
Дослідження «Антагонізм, опосередкований мікробіотою шкіри, проти Staphylococcus aureus через модифіковану жирну кислоту» опубліковане у спеціалізованому журналі Current Biology. Над ідентифікацією антимікробних жирних кислот вчені працювали три роки. Вони зазначають, що потреба у нових ліках є нагальною. Адже інфекція дуже поширена – кожна третя людина є носієм.
Виявлена у грибах сполука є нетоксичною у звичайних лабораторних умовах. Але якщо відтворити кисле середовище здорової шкіри, вона стає дуже ефективною.
Гриби Malassezia sympodialis синтезують гідроксижирні кислоти, схожі за дією на мийні засоби. Вони руйнують мембрани Staphylococcus aureus та спричиняючи витік його внутрішнього вмісту. За словами керівниці дослідження з Університету Орегону Кейтлін Ковальскі, ця речовина запобігала колонізації Staphylococcus aureus на шкірі та зрештою знищувала бактерії за 15 хвилин. Але є й погані новини – стафілокок золотистий може розвинути резистентність і до цього антибіотику.
Антибіотикорезистентність і поява супербактерій - це проблема світового масштабу. Саме через неї у більшості цивілізованих країн впроваджуються заходи контролю за призначенням та використанням антибіотиків. Українські науковці наприкінці 2024 року почали створювати експертний центр із антибіотикорезистентності на базі Інституту молекулярної біології і генетики в межах проєкту SURE-AMR. А розроблену методику боротьби з антибіотикорезистентністю апробовували в українських медичних закладах, йдеться у статті «Антибіотикорезистентність: перші успіхи українських вчених у боротьбі із супербактеріями» авторства Людмили Замірської.