Американська компанія Google підтвердила, що в мережу злили її реальні внутрішні документи, які стосуються збору даних щодо поведінки користувачів та правил видачі контенту на їхні запити, пише The Verge.
У злитих 2,500 документах міститься інформація про 14,014 атрибутів (правила організації роботи пошуковика), які, судячи з усього, взяті з внутрішнього "Сховища API контенту" Google, розповідає SEO-фахівець Ренд Фішкін, який одним із перших написав про витік: за його словами, з ним зв'язалося джерело Ерфан Азімі, яке вирішило показати, як Google "обманює" тих, хто розміщує та просуває контент в інтернеті. Фішкін показав надані йому документи декільком колишнім співробітникам Google, і вони сказали, що це схоже на реальну документацію компанії.
Google, як правило, зберігає велику секретність щодо того, як працює його пошуковий алгоритм, але ці документи поряд з недавніми свідченнями з антимонопольної справи Міністерства юстиції США надали більшої ясності щодо того, як саме Google ранжує вебсайти.
У злитих документах розкривається, як Google збирає та використовує інформацію; які сайти, пов'язані з делікатними темами (наприклад, виборами), піднімає; як обробляє невеликі вебсайти та багато іншого.
За словами Фішкіна, а також SEO-експерта Майка Кінга, деяка інформація у документах суперечить публічним заявам представників Google. Як один із прикладів наводять те, що згідно зі злитими документами, Google використовує в комерційних цілях інформацію не тільки про кліки людини на певні посилання, але й про те, як довго вона пробуде на даному сайті, як швидко натисне "назад" і що загуглить одразу після першого запиту.
«"Брехня" – це грубе, але єдине вірне слово, яке можна тут використовувати, – пише Кінг. – Хоча я не обов'язково звинувачую представників Google за захист своєї приватної інформації, я не згоден з їхніми спробами активно дискредитувати деяких представників маркетингу, технологій та журналістики».
У 2021 році суд зобов'язав Google виплатити штраф у розмірі 2.4 мільярда євро, накладений на нього Європейською комісією за зловживання домінуючим становищем на ринку. За словами Європейського комісара з питань конкуренції Маргрет Вестагер, у 2017 році Google виводив у перші рядки пошуку власний сервіс для покупок, надаючи йому несправедливу перевагу перед дрібнішими європейськими компаніями.