Незалежний аудит у США показав, що найбільші технологічні компанії ігнорують відмову користувачів від файлів cookie. Компанії заперечують висновки, однак масштаби порушень оцінюються мільярдними штрафами, повідомляє TechSpot.
Каліфорнійський аудит webXray виявив, що такі компанії, як Google, Microsoft і Meta, продовжують відстежувати користувачів навіть після того, як ті відмовляються від cookie. Дослідження показує, що банери згоди, які стали стандартом після запровадження європейських правил конфіденційності, часто не виконують своєї функції.
За даними аудиту, 55% сайтів встановлюють файли cookie попри відмову користувача, а 78% банерів фактично не забезпечують реального вибору. Загалом майже 200 рекламних сервісів ігнорують сигнали відмови, обходячи правила, змодельовані за європейським законодавством.
Аналіз мережевого трафіку показав, що системи Google та Microsoft часто повторно встановлюють cookie навіть після отримання сигналу відмови. Зокрема, Microsoft ігнорує близько половини таких сигналів і продовжує відстеження на 35% сайтів, що може призвести до штрафів у 390 мільйонів доларів, тоді як у Google цей показник сягає 86% випадків і 77% сайтів відповідно.
Окремо виділяється Meta, чий код відстеження, за даними аудиту, взагалі не перевіряє сигнали відмови. Серед сайтів, де такі сигнали фіксуються, 69% їх ігнорують, а 21% продовжують активне відстеження, що може означати штрафи до 9,3 мільярда доларів.
Засновник webXray Тімоті Ліберт заявив, що під час його роботи в Google керівництво інколи не розрізняло податки та штрафи. За його словами, це впливало на ставлення компанії до потенційних санкцій.
Усі три компанії відкинули висновки аудиту. Microsoft заявила, що частина cookie необхідна для функціонування сайтів, тоді як Meta наголосила, що окремі реалізації дозволяють сайтам ігнорувати сигнали відмови користувачів.
На початку 2026 року міжнародна група позивачів звернулася до окружного суду США в Сан-Франциско з позовом проти Meta Platforms, де звинуватила компанію у неправдивих заявах щодо безпеки та конфіденційності WhatsApp. У справі йдеться про можливий доступ Meta до повідомлень, які сервіс позиціює як зашифровані.