В одному з нещодавніх інтерв'ю засновник компанії Microsoft Біл Гейтс висловив сумнів щодо здатності суспільства впоратися з наслідками швидкої автоматизації. Щоб уникнути соціальної кризи, він припустив, що урядам варто подумати над оподаткуванням роботів і таким чином сповільнити роботизацію.
Це нереальна ідея, яка добре ілюструє велику кількість сторін викликів, які постають через автоматизацію.
"В далекому майбутньому, можливо, роботи з власною свідомістю, заощадженнями і банківськими рахунками зможуть платити податки, як і всі ми (і зі значно більшим ентузіазмом). Але це не те, що Гейтс мав на увазі. Він говорив про те, що сучасних роботів можна обкласти податком, саме їхнє встановлення чи доходи, які компанії отримують від скорочення витрат на людстку роботу", - пише The Economist.
Зібрані з оподаткування машин гроші можна використати для перекваліфікацію працівників і, можливо, профінансувати програми охорони здоров'я, освіти.
Робот - це капіталовкладення, так само як доменна піч чи комп'ютери. Економісти традиційно виступають проти оподаткування таких речей, оскільки вони дозволяють економіці виробляти більше. Такі податки стримують інвестування і роблять людей біднішими.
Але Біл Гейтс, схоже, розцінює капіталовкладення в роботів як в електрогенератор, який працює на вугіллі, які мають і негативний бік. Можливо різка автоматизація загрожує витісненням працівників з цілої низки старих професій, яке буде відбуватися швидше, ніж нові сектори зможуть його компенсувати. Це може призвести до дуже тривалого періоду безробіття і підриву урядових політик. Податок на роботів з такої точки зору варто запроваджувати, оскільки він скорочує бажання інвестувати в автоматизацію, як в шкідливу для довкілля стару доменну піч.
Але реальність, однак, більш складна. Інвестуції у роботів швидше зроблять людську робочу силу більш продуктивною, а не збитковою. Тож оподаткування машин може нашкодити і працівникам. Окремий персонал може втратити роботу через заміну роботами, але в кінцевому результаті це може піти на користь, тому що собівартість виробництва впаде, що призведе до зниження цін. Сповільнення запровадження машин у сфері охорони здоров'я і залучення людей до такої роботи може здатися користним способом зміцнення соціальної стабільності. Але якщо подивитися на швидке зростання вартості медичних послуг, тоді стане очивидним, що ця перемога Піррова.
Однак найбільша проблема пропозиції Гейтса в тому, що зараз автоматизація відбувається повільно, а не швидко. Заміна працівників машинами повинна відбитися на зростання економік і продуктивності. Але зараз показники економіки США, приміром, розчаровують, якщо озирнутися на стрімке зростання продуктивності в другій половині 90-х і на початку 2000-х років.
Переживання Гейтса стосуються насування ери автоматизації, в якій машини замінять водіїв чи працівників складів. Але в економіці спостерігається високе насичення дешевою робочою силою. Тож компанії не дуже проявляють інтерес до інвестування в технології, які можуть замінити працівників. Навіщо встановлювати передове обладнання на складах, якщо працівники готові виконувати необхідну роботу за мінімальну платню? Пропозиція Гейтса зробити роботу машин дорожкою за людстку може ще на довше відкласти необхідний прорив продуктивності, який вже й так затягнувся.
Коли швидка автоматизація почнеться, роботи теж навряд чи повинні стати чимось, що варто оподатковувати. Процес може відбутися як заміна праці капіталом. Щоб захистити людей від злиднів, звільненим через технології працівникам можна запропонувати частку в компанії, яка забезпечить їм необхідний дохід. І це лише одна зі стратегій. Люди можуть володіти автономними автомобілями, які будуть функціонувати як таксі і отримувати з їхньої роботи дохід.
Нагадаємо, що на Всесвітньому економічному форумі в Давосі директор ініціативи електронної економіки Массачусетського технологічного університету Ерік Бринйолфссон теж висловив думку, що проблема технологічної революції перебільшена. На його думку, машини дійсно можуть відібрати роботу в людей. Але це не відбудеться швидко і в найближчому майбутньому.
Більше про вплив технологій на життя суспільства читайте в статті Олени Михайленко і Тода Блейона "Постіндустріальна освіта: куди йдемо?" для DT.UA.