Якщо лабораторна служба в Україні і надалі буде знаходитися в такому стані, то постраждає вся охорона здоров'я. Про це в інтерв'ю «Дзеркалу тижня» заявила головний позаштатний спеціаліст з лабораторної справи Міністерства охорони здоров'я України, керівник Українського референс-центру з клінічної лабораторної діагностики та метрології Вікторія Яновська.«У наш час акценти у плані постановки діагнозу все частіше зміщуються від ліжка хворого до лабораторії - за багатьма нозологічними одиницями лабораторний діагноз стає провідним для постановки діагнозу клінічного. Так має бути. Але у нас проблеми з фінансуванням і забезпеченням лабораторій призвели до численних випадків розбіжності між діагнозом і результатами лабораторних досліджень. Нарешті на це звернули увагу клініцисти і забили тривогу, але ситуація зайшла надто далеко. Щоб домогтися покращення, потрібна системна робота і відповідне фінансування. Якщо лабораторна служба і далі буде знаходитися у такому стані, то постраждає вся охорона здоров'я», - зазначила Яновська. За її словами, ставлення держави до лабораторної діагностики практично не змінилося - клінічні лабораторії як фінансувалися за залишковим принципом, так і фінансуються. Яновська також підкреслила, що в Україні досі відсутні нормативні документи, що регламентують роботу медичних лабораторій з питань лабораторної діагностики. «Ми отримали повноваження від Міністерства охорони здоров'я України та Національного інституту метрології на атестацію вимірювальних лабораторій, проведення раундів міжлабораторних звірень і на роботу з атестації методик, - пояснює ситуацію Яновська. - Повноваження є, але біда в тому, що у нас в країні не існує нормативних документів, що регламентують роботу медичних лабораторій з питань лабораторної діагностики - з часів розпаду Радянського Союзу і до сьогоднішнього дня їх так і не створили. Тому ми змушені дотримуватися тих нормативних актів нашої держави, які прописують певні процедури і дають можливість працювати. Згідно з  метрологічною термінологією, вимірювальна лабораторія - це лабораторія, яка проводить вимірювання, відповідно в області медицини, це клініко-діагностична лабораторія». Ще однією проблемою, за словами керівника референс-центру, є відсутність у медичних університетах такої дисципліни як клінічна лабораторна діагностика. «Тому багатьом клініцистам не вистачає системних знань з лабораторної діагностики та оцінки отриманих результатів - виходить, що лікарі та фахівці з лабораторної діагностики начебто розмовляють різними мовами», - додала вона. На референс-центр покладено кілька функцій - перш за все, виконання досліджень першого ступеня діагностичної складності. Рутинні дослідження - глюкоза, холестерин тощо повинні виконуватися на місцях, відзначає Яновська. «Існують дуже складні діагностичні тести, які до того ж є досить дорогими, тому їх неможливо і економічно недоцільно проводити в кожній лаборатрії. Є сенс акумулювати кошти і створити хоча б одну потужну державну лабораторію, щоб у разі надзвичайних ситуацій - підозра на епідемії, масові спалахи захворювань тощо - мати можливість оперативно та адекватно реагувати, - вважає Яновська. - Наш референс-центр фактично перебуває на початку шляху, ми пробиваємо цю ідею з великими труднощами, і дуже розраховуємо на розуміння і підтримку Міністерства охорони здоров'я». Референс-центр був створений у 2009 році на базі Центральної клінічно-діагностичної лабораторії Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Референс-центр має стати базовим, тобто виконувати організаційно-методичні та контрольно-аналітичні функції щодо всіх лабораторій, які знаходяться в сфері впливу МОЗ. Детальніше читайте в статті Ольги Скрипник «Якщо лабораторна служба і надалі буде знаходитися в такому стані, то постраждає вся охорона здоров'я» у свіжому номері «ДТ».