Геохімік, фахівець із синтетичної біології і популяризатор науки Стівен Беннер заявив про те, що на Марсі у минулому могли бути більш сприятливі для появи життя умови, ніж на Землі. На його думку, життя могло з'явитися саме на червоній планеті, а потім перейти на Землю разом з одним із метеоритів. Подробиці з посиланням на анотацію доповіді дослідника на Голдшмідтовській конференції з геохімії наводить PhysOrg.
Беннер, який є автором низки статей, присвячених синтезу ДНК і РНК, а також засновником двох біотехнологічних компаній, будує своє твердження на кількох аргументах. Він звертає увагу на те, що Земля в епоху ймовірного зародження життя була майже повністю вкрита водою, а гаряча вода, за його словами, повинна була розмивати і РНК, і ДНК. Нагрівання ж органічної речовини, згідно з Беннером, швидше дасть у результаті нафту або бітум: "цим добре вкривати дороги, але це не годиться для дарвінівської еволюції". Окрім того, перші біополімери повинні були розділяти каталітичні властивості і здатність зберігати генетичну інформацію, а це передбачає різні умови їхнього синтезу. У "котлі з супом" планетарного масштабу, як стверджує дослідник, складно отримати необхідне для життя поєднання молекул, а ось більш сухий Марс міг надати сприятливі умови для зародження життя.
Геохімік вважає, що направити органічний синтез у потрібний бік допомагають два малопоширені на Землі елементи: молібден і бор. На Марсі ці речовини зустрічаються набагато частіше, тому не можна виключати, що життя зародилося саме там. Потім зіткнення планети з одним з астероїдів призвело до викиду за межі її гравітаційного поля фрагментів гірських порід разом з першими живими клітинами, ці уламки якийсь час провели у космосі і потім впали на Землю. Де для розвитку життя вже було все необхідне у вигляді води, органічної речовини, тепла і світла.
Метеорити, які сучасна наука однозначно ідентифікує як марсіанські, дійсно існують. Більше того, їх налічується не менше трьох десятків (при тому, що геологи знаходять лише малу частину об'єктів, які впали на Землю), а в одному з них навіть є вуглець: проведені аналізи, втім, виключили його біогенне походження. У нещодавно виявленому марсіанському метеориті також виявлено 0,6 відсотка води.
На початку 2013 року повідомлялося і про виявлені у метеоритах (причому не "марсіанських") скам'янілі водорості. Це відкриття було представлено у журналі Journal of Cosmology, репутацію якого неабияк зіпсувала аналогічна публікація, яка потім викликала хвилю нищівної критики фахівців: в обох випадках не виключено, що діатомові водорості потрапили у зразок через погану підготовку або навмисне маніпулювання авторами відкриття. !zn
Читайте також:
Марс був багатий на кисень 4 мільярди років тому, з'ясували вчені
Curiosity зібрав гігапіксельну панораму Марса
Унікальний експеримент NASA: один із близнюків полетить у космос, другий залишиться на Землі
Opportunity почав шукати сліди катастрофи, що позбавила Марс прісної води