Вчені заявили про те, що дощові хробаки беруть участь у виробництві такої кількості зерна, яку можна порівняти із внеском Росії. За словами дослідників, якби дощові хробаки були окремою країною, вони стали б четвертим виробником зерна у світі, повідомляє The Guardian.
Підрахунки вчених показали, що дощові черв'яки беруть участь у виробництві 140 мільйонів тонн зерна. Тобто на них припадає 6,5% виробництва зерна у світі. 2022 року Росія виробила 150 мільйонів тонн (за оцінками, щонайменше шість мільйонів тонн країна-агресор зібрала на тимчасово окупованих нею частинах України).
Серед культур, які «допомагають» вирощувати рис, кукурудзу, пшеницю та ячмінь. Дощові черв'яки сприяють вирощуванню 2,3% бобових, включаючи соєві боби, горох, нут та сочевицю. Ймовірно, їхня частка в цьому менша, оскільки бобові можуть фіксувати власний азот, що робить їх менш залежними від хробаків, кажуть дослідники.
Роючи нори і харчуючись під землею, черв'яки розщеплюють органічні речовини та аерують ґрунт, підвищуючи родючість та роблячи поживні речовини доступними для дрібніших організмів. Вони також допомагають ґрунтам захоплювати і утримувати воду.
Щоб виявити вплив дощових хробаків на вирощування бобових та зерна, вчені наклали карти властивостей ґрунту та врожайності сільськогосподарських культур на глобальний атлас чисельності дощових хробаків.
Пропорційно більший внесок вони зробили в районах глобального півдня: 10% урожаю зерна в країнах Африки на південь від Сахари та 8% у Латинській Америці та Карибському басейні припадає на хробаків, кажуть дослідники. Ймовірно, це пов'язано з тим, що фермери тут, як правило, використовують менше добрив та пестицидів, натомість покладаючись на гній та гниючі органічні речовини, що допомагає збільшити чисельність дощових хробаків.
У верхніх шарах ґрунту міститься 95% продуктів харчування на планеті. У ґрунті також містяться більше половини всіх видів. Вплив дощових черв'яків добре помітний, але ймовірно, що інші ґрунтові організми можуть бути «не менш важливими». Разом з тим необхідні додаткові дослідження, які можуть встановити їх роль.
Нагадаємо, небувалі врожаї в низці країн Північної півкулі повністю компенсували кризу, яка виникла через відмову РФ від зернової угоди. Як наслідок, пшениця дешевшає – падіння цін найгірше за квартальними втратами за останні 14 років.
В України виникли складнощі з експортом зерна через Польщу та низку інших сусідніх країн. 28 вересня на запланованій Єврокомісією зустрічі координаційної платформи розпочались пошуки реального та взаємовигідного компромісу між Україною та Польщею щодо експорту сільськогосподарської продукції, зокрема зернових. Про це пише Микола Гаврись, кандидат економічних наук, директор АФ "Позитив", у статті «Зернова криза» у відносинах Польщі та України: аналіз без емоцій».