Вчені заявили про те, що міжзоряний простір може населяти безліч супутників, які були викинуті планетами за межі їхніх зоряних систем на ранніх етапах розвитку. Висновки дослідників опубліковані в Astrophysical Journal.
За останні два десятиліття астрономи відкрили майже чотири тисячі планет, що обертаються навколо далеких зірок, багато з яких живуть в досить великих зоряних системах, що майже не поступаються Сонячній системі в складності. За весь цей час був відкритий лише один екзосупутник і кілька кандидатів на цю роль, що обертаються навколо "планет-ізгоїв", викинутих за межі зоряних систем.
Перший супутник планети за межами Сонячної системи був відкритий двома відомими планетологами, Девідом Киппингом і Алексом Тічі, в липні цього року. Цей місяць обертається навколо планети Kepler-1625b, аналога Сатурна, чий радіус приблизно в два рази менший, ніж у Юпітера і в 6 разів більший, ніж у Землі. Вона здійснює один оберт навколо світила за приблизно 287 днів і знаходиться практично посередині "зони життя".
Його відкриття та відсутність інших супутників на даних із "Кеплера" змусило астрономів задуматись про те, як часто екзопланети мають супутники, чи варто шукати сліди життя на їхній поверхні і чому за весь час спостережень був відкритий лише один з них.
У ході нового дослідження вчені створили комп'ютерну модель зоряної системи на початкових етапах формування і поспостерігали за змінами в ній протягом мільйонів років.
Ці розрахунки розкрили одну цікаву особливість в житті супутників екзопланет – переважна їх більшість, близько 90%, зникає під час одного із найбільш бурхливих етапів розвитку зоряних систем, коли новонароджені планети зближуються і починають "штовхатися" одна з одною, намагаючись викинути "сусідів" у відкритий космос.
Виживає, як відзначають вчені, лише невелике число супутників, що мають дуже специфічні характеристики – вони повинні мати певні розміри і перебувати на певній відстані від планет, поруч з якими вони народилися, щоб вони могли пережити цю стадію формування планет.
На думку дослідників, це може пояснити те, чому на даний момент вченим вдалося відкрити тільки один супутник екзопланети – велика частина з них була викинута в міжзоряний простір або зруйнована в ході подібних гравітаційних взаємодій.
Раніше повідомлялося про те, що вчені відкрили екзопланету з орбітою, що суперечить теоретичним моделям. Обертаючись навколо досить невеликої зірки, вона відхилена від площини обертання зірки на 76%. Планета має масу, близьку до маси Юпітера, але розташовується на більш близькій відстані до зірки.