Вчені ідентифікували викопного родича сучасних крокодилів і алігаторів. Він жив у тріасовому періоді, близько 205 мільйонів років тому, і вистежував свою здобич на суші, а не у воді, повідомляє Live Science.
За словами вчених, виявлена тварина, як і інші родичі крокодилів тих часів, не наважувалася входити у воду для полювання. Натомість вона полювала на суші, як сучасні шакали або лисиці. Дослідники вважають, що це був грізний хижак, а його скам'янілість вказує на те, що його основною зброєю був потужний укус.
Скам'янілість знайшли ще 1948 року на ранчо Гост-Ранч у Нью-Мексико, у відомому місці загибелі динозаврів. У той час скам'янілість попередньо класифікували як екземпляр Hesperosuchus agilis, невеликого раннього родича крокодилів та алігаторів. У новому ж дослідженні вчені стверджують, що незвично коротка морда і товстий, укріплений череп виокремлюють цю істоту як абсолютно новий рід та вид, хоча вона жила — та померла — у той самий час та в тому самому місці, що й H. agilis.
"Це перший справді переконливий доказ співіснування двох функціонально різних крокодиломорфів", — заявила співавторка дослідження Міранда Маргуліс-Онума, палеонтолог з Єльського університету. До крокодиломорфів належать сучасні крокодили, алігатори, каймани та їхні вимерлі родичі.
Істоту назвали Eosphorosuchus lacrimosa, її скам'янілість знайшли у відкладеннях пізнього тріасу (від 237 до 201 мільйона років тому). Зберігся череп тварини, кістки однієї з її задніх лап, один хребець і три лусочки. Учені вважають, що розмірами істота була з великого собаку.
"Вона перебувала в підвалі Музею Пібоді [в Єльському університеті] буквально 75 років. Люди іноді приходили подивитися на неї, але його так і не вдалося ідентифікувати", — сказала Маргуліс-Онума.
У новому дослідженні Маргуліс-Охнума та її колеги детально класифікували скам'янілість і порівняли її зі скам'янілістю H. agilis, знайденою приблизно за п'ять метрів від неї. Тварини в цій ділянці Гост-Ранч жили в один і той самий час, і вони загинули і були поховані внаслідок однієї події, можливо, повені.
Як з'ясували вчені, у E. lacrimosa набагато коротша морда, ніж у H. agilis. У неї також більша трикутна заочноямкова кістка — кістка в черепі — і відповідні особливості нижньої щелепи, які, можливо, вміщували сильні м'язи для жування. У сукупності ці ознаки вказують на те, що в істоти був дуже сильний укус.
Оскільки E. lacrimosa і H. agilis жили пліч-о-пліч, учені вважають, що вони займали різні екологічні ніші. Наприклад, крокодили з коротшими мордами могли харчуватися більшою і менш моторною здобиччю, ніж види з довшими мордами.
Раніше вчені з'ясували, що скам'янілість, яка зіграла ключову роль в описі еволюції восьминогів, виявилася не тим, чим вважалася.