3 Нік Голдмен та Івен Бьорні з European Bioinformatics Institute (Хінксон) пропонують використовувати ДНК як наддовговічний носій інформації. Преса описує і коментує підсумки експерименту, який демонструє практичну користь цього методу.
"Сонети Шекспіра закодовані у ДНК" - такий заголовок у The Guardian. "Одні з найромантичніших віршів в історії - всі 154 сонети Шекспіра - тепер вписані у код життя", - захоплюється кореспондент Ієн Семпл.
Така була практична демонстрація "зберігання інформації в генах". Учені запевняють, що такий архів може зберігатися десятки тисячоліть, а місця займає зовсім небагато. На ДНК "закодували" також фрагмент аудіозапису знаменитої промови Мартіна Лютера Кінга і наукову статтю, в якій Крік і Уотсон вперше описали структуру ДНК.
"Вага сонета Шекспіра, записаного в ДНК, - 0,3 мільйонної мільйонної грама. Один грам ДНК може зберігати стільки інформації, скільки уміщається на більш ніж мільйоні CD-дисків", - повідомляє газета зі слів вчених.
Задум народився у пивній у Гамбурзі: Голдмен і Бьорні обговорювали, як можна дешево і надійно зберігати колосальні обсяги інформації, якими володіє сучасна біологія. У підсумку вони розробили код, де використовуються чотири "молекулярні букви" (за висловом видання). Бінарний код конвертується в цей код ДНК. Так, перше слово шекспірівського рядка "Thou art more lovely and more temperate" перетворюється на "TAGATGTGTACAGACTACGC".
Видання нагадує, що торік гарвардський генетик Джордж Черч вже закодував у ДНК свою книгу "Регенезис". Але кембріджські вчені передбачили виправлення помилок при запису або розшифровці ДНК.
"ДНК чудова тим, що для зберігання не потрібно ніяких джерел енергії. Просто тримайте її у прохолодному, сухому та темному місці", - підкреслив Бьорні, пославшись на гарне збереження ДНК мамонтів.
Але якщо така ДНК потрапить в організм людини або тварини? "Вона не може випадково "врости" у геном, у ній використовується абсолютно інший код, ніж у клітинах живих істот", - запевняє Голдмен.
"Вчені розглядають ДНК як носій для зберігання інформації" - констатує Financial Times. "Жорсткі диски дорого коштують і вимагають подачі електроенергії, компакт-диски та магнітофонні плівки недовговічні", - пише журналіст Клайв Куксон, роз'яснюючи важливість завдання.
Цікаво, що Бьорні і Голдмен просто переслали код в американську фірму Agilent, що синтезує ДНК за замовленнями клієнтів. Коли готова ДНК прибула поштою, учені розшифрували код і зі 100-відсотковою точністю відтворили інформацію.
Бьорні і Голдмен планують створити комерційне, самоокупне сховище даних на ДНК. !zn
Читайте також:
Знайдено ДНК з чотирьох, а не з двох ниток
Учені вперше отримали реальне зображення ДНК (ФОТО)