Український археолог на стоянці Миру під Запоріжжям виявив останки одного з найдавніших будинків за всю історію доби середнього і верхнього палеоліту. Стаття з результатами дослідження опублікована в журналі L'Anthropologie.
Її описав Вадим Степанчук з Інституту археології Національної академії наук України. Стоянка розташована в долині річки Дніпро, в центральній частині континентальної України, за 15 кілометрів від Запоріжжя.
Вона являє собою два добре збережених палеолітичних рівня заселення, що мають схожі риси справжніх житлових будинків.
Археолог зазначив, що кам'яна індустрія стоянки представлена 54 тисячами артефактів, з яких майже 97% виявилися побічними продуктами виготовлення знарядь праці.
Знайдені інструменти належати до раннього періоду ґраветтської культури. Найдавнішим культурним шаром, на думку вченого, є збережені залишки сезонного перебування групи мисливців.
У самому верхньому шарі, віком 31-32 тисячі років дослідник вияв сліди осінньо-зимового проживання людини, в тому числі й житла.
Центральна частина споруди, на думку археолога, трималася на більш масивних стовпах і колах, в той час, як тонкіші жердини й кілки були вкопані по периметру.
Для будівництва житла стародавні люди, мабуть, використовували сосну, з огляду на її рясні залишки в культурному шарі.
Археолог, спираючись на етнографічні аналогії, вважає, що споруда могла бути схоже на азійську юрту. А на місці самого житла виявили ґрунт з характерними слідами тривалого проживання. Там знайшли останки кісток тварин, на яких полювали мисливці.
Загальна площа цього будинку становила близько 14,5 квадратних метрів. Крім цього, Степанчук передбачає ймовірність "подвійного" житла. Тобто у будинку була зовнішня частина сферичної форми, а також внутрішня частина, яка служила спальнею.
Зараз існують схожі великі намети, в яких є окреме приміщення перед входом.
Такий тип житла дійсно міг бути корисним, адже клімат в цьому районі 31 тисячу років тому був холодним.
Для цих районів були характерні сильні холодні вітри, через які будь-яке житло на відкритій місцевості потребувало надійного захисту від холоду.
Крім цього, археолог припускає, що вхід в житло, судячи з усього, був орієнтований на схід, в сторону берега Дніпра.
А в зоні першого, "зовнішнього" житла було безліч осколків кам'яних знарядь. У той час як внутрішня зона не була ними захаращена.
Зате в ній знайшли багато слідів від матеріалів, що містять органіку. Швидше за все, там зберігали м'ясо і спали, в той час, як так званий коридор між першим і другим приміщенням використовували для виготовлення і зберігання кам'яних знарядь.
Також на стоянці Миру знайшли безліч кісток великих тварин. Припускають, що їх добували мисливці в період осені або зими.
Припускають, що це місце на березі Дніпра було обрано невипадково, адже сучасні пороги могли раніше служити місцем переправи для диких тварин. Тому мисливцям було відносно просто полювати в цьому регіоні на здобич.
Автор роботи зазначає, що стоянка Миру показує найдавніший відомий в Східній Європі приклад житла на відкритій місцевості, до того ж зі складною конструкцією.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.
Нагадаємо, що в добу мезоліту датський острів цілий рік заселяли представники культури Ертебелле. Це змогли визначити за допомогою останків кісток тварин.