Астрономи закликали створити координуючий орган для захисту місць на Місяці, які вважаються найкращими для розміщення наукових інструментів. Без такого органу, на думку вчених, у майбутньому буде неможливо запобігти зіткненням на природному супутнику Землі, пише The Guardian.
Вже до кінця цього десятиліття на місячній поверхні планують встановити дослідницькі прилади, серед яких: оптичні, інфрачервоні, рентгенівські та радіотелескопи, детектори частинок для вивчення сонячного вітру та космічних променів, а також детектори гравітаційних хвиль, які відчувають тонкі коливання простору-часу при зіткненні чорних дір та нейтронних зірок.
Далекий бік Місяця – найбільш радіоспокійне місце в Сонячній системі, завдяки 70 млрд тонн місячної породи, яка блокує передачі із Землі. Такі умови ідеально підходять для радіотелескопів.
Далекий бік настільки гористий, що вчені визначили лише три місця, де можна встановити великі телескопи. Одне з таких місць – Море Москви – багате на гелій-3 – речовину, яку американська компанія Interlune хоче видобувати для квантових комп'ютерів та термоядерної енергетики.
Інші релевантні місця – кратери на північному та південному місячних полюсах, які мільярди років були захищені від прямого сонячного світла. Вони є одними з найхолодніших місць у Всесвіті й добре підходять для великих інфрачервоних телескопів, які можуть працювати лише за температури нижче -200°C.
Загрози від комерційної діяльності для наукових приладів варіюються від фізичних зіткнень та хмар пилу до вібрацій, електромагнітних перешкод та пошкодження об'єктів внаслідок буріння та інших операцій.
Очікується, що до кінця 2026 року на Місяць приземляться щонайменше 22 міжнародні місії, причому половина з них вирушить до місць поблизу південного полюса Місяця. За ними будуть інші, в тому числі комерційні та цивільні посадкові апарати, а дві місячні бази, які належать США і РФ з КНР, планують ввести в експлуатацію в 2030-х роках.
Нещодавно вчені заявили про те, що Місяць є більш сейсмічно активним, ніж передбачалося раніше. Повторний аналіз «забутих» даних місії «Аполлон» дозволив виявити 22 тисячі раніше невідомих місяцетрусів.