Вчені заявили про те, що розміри деяких гарячих юпітерів перевищують передбачені теоретично через вплив їхніх старіючих зірок. Висновки дослідників опубліковані в The Astronomical Journal.
Гарячі юпітери є найчисленнішою групою екзопланет. Їхня маса перевищує масу Юпітера, але вони розташовуються набагато ближче до зірки, ніж Меркурій до Сонця, що робить їх не тільки великими, але й дуже гарячими. Разом з тим, дослідники не можуть пояснити, як газові гіганти стають такими великими.
У ході дослідження вчені вели спостереження за двома особливо великими і розпеченими гарячими юпітерами. HAT-P-65b та HAT-P-66b знаходяться в 2700 і 3000 світлових роках від Землі відповідно. При цьому орбіта обох планет в 10 разів менша, ніж орбіта Меркурія, а повний оборот навколо своїх зірок вони здійснюють за 2,6 і три земних дня.
Разом з тим, розміри обох екзопланет виявилися несподівано великими. HAT-P-65b в 1,9 рази більше, ніж Юпітер, хоча важить в два рази менше, а HAT-P-66b більше газового гіганта Сонячної системи в 1,6 рази.
Вчені звернули увагу не на самі планети, а на їх материнські зірки. Маса обох зірок майже дорівнює масі Сонця, вони пройшли приблизно 80% еволюції в рамках головної послідовності. На цьому етапі зірки підсилюють випромінювання – цей процес повинен набирати силу в міру їхнього наближення до смерті. Посилення радіації додатково нагріває близькі газові гіганти і змушує їх "роздуватися" до розмірів куди більших, ніж можна було б очікувати.
Раніше повідомлялося про те, що, на думку вчених, Юпітер "викинув" з Сонячної системи іншу велику планету. На думку вчених, зникла планета відносилася до того ж класу, що і Нептун і Уран. Вона була гігантом, але не газовим гігантом, як Юпітер і Сатурн, а крижаним – набагато більш щільним і масивним. Юпітер міг викинути цю планету з Сонячної системи під час близького сходження.