Вчені за допомогою спостережень, проведених на Дуже великому телескопі, встановили, що 10 мільярдів років тому, тобто в епоху утворення більшості галактик, в масивних галактиках з активним зореутворенням переважала "звичайна" баріонна речовина. Зараз вплив таємничої темної матерії галактики набагато більший, повідомляється на сайті Європейської південної обсерваторії.
Дослідники виміряли обертання шести масивних галактик з активним зореутворенням в далекому Всесвіту, в епоху, коли утворилася більшість галактик, тобто 10 мільярдів років тому.
Результат їхніх вимірювань виявився несподіваним: на відміну від спіральних галактик в сучасному Всесвіті, зовнішні області цих далеких галактик обертаються повільніше, ніж внутрішні, що означає, що там менше темної матерії, ніж передбачалося.
Виявилося, що через три-чотири мільярди років після Великого Вибуху газ в галактиках встиг сконцентруватися в плоскі обертові диски, а темна матерія утворила навколо них сферичні гало, набагато більш протяжні, ніж гало навколо нинішніх галактик. І, мабуть, пройшли ще мільярди років, перш ніж темна матерія сконденсувалася до такої міри, щоб її вплив став позначатися на швидкостях обертання зовнішніх областей сучасних галактичних дисків.
Таке пояснення узгоджується і з тим, що, як показують спостереження, ранні галактики значно багатші газом і значно компактніші, ніж сучасні.
Темна матерія – загадкова субстанція, на частку якої припадає близько 75% маси матерії у Всесвіті. На думку дослідників, в кожній галактиці її в 8-10 разів більше, ніж видимою. Ця субстанція змушує зірки триматися на місці, а темна енергія змушує Всесвіт розширюватися з прискоренням.
Раніше повідомлялося про те, що вчені розробили "план втечі" інформації з чорної діри, який би не порушував всіх законів класичної та квантової фізики, і розповіли про те, як подібний експеримент можна було б провести на практиці. Для нього буде потрібний астронавт, який буде знаходитися у "горизонті подій", електрон, який він буде тримати в руках, та інформація про напрямок руху (спін) чорної діри. Вимірявши спін чорної діри і те, якими властивостями володіють частинки світла, породжувані випромінюванням Хокінга, астронавт "відпускає" електрон за горизонт подій.