Міжнародна група дослідників побачила, як "кашляє" стара зірка Антарес – одне з найяскравіших світил, що знаходяться недалеко від Сонця. Про свої спостереження дослідники повідомили в журналі Nature.
Антарес, або Альфа Скорпіона, входить у двадцятку найяскравіших зірок небозводу і є однією з найбільших зірок, відомих людству. Його маса приблизно в 18 разів більше, ніж у Сонця, а радіус – приблизно в тисячу разів, завдяки чому зовнішня межа цієї зірки проходить приблизно там же, де розташований пояс астероїдів між орбітами Юпітера і Марса.
На відміну від Сонця, зірки "середнього віку", Антарес знаходиться на останньому етапі зоряної еволюції, стадії червоного надгіганта. На цьому етапі зірки, які майже повністю вичерпали свій запас водневого "пального", різко розширюються і починають скидати речовину зовнішніх оболонок у відкритий космічний простір.
У ході дослідження вчені вивчили фотографії потоків газу на поверхні Антареса, які безпосередньо беруть участь у формуванні частинок пилу і його "втечі" з поверхні світила.
Чадний газ, як пояснюють вчені, поглинає і випромінює світло на певних довжинах хвиль, і зміщення його ліній в спектрі в бік від "норми" вказують на те, куди і з якою швидкістю рухаються молекули. Керуючись цією ідеєю, дослідники змогли простежити за рухом потоків газу на поверхні старої зірки і зрозуміти, що саме керує її "диханням".
Як виявилося, "кашель" Антареса був дуже нерівним і переривчастим – частина його надр була відносно спокійною, а інші регіони були покриті турбулентними потоками газу, які рухалися з дуже високою швидкістю, що перевищувала 20 кілометрів на секунду.
Як пояснюють вчені, відкриття цих потоків важливо з тієї причини, що вони не можуть рухатися з такою швидкістю у відповідності з поточними уявленнями про народження пилу в атмосфері червоних гігантів. Відповідно, це говорить про те, що пророкування про терміни життя Антареса, Бетельгейзе і інших вмираючих гігантських зірок можуть бути абсолютно неправильними, підсумовують вчені.
Раніше вчені змогли помітити процес формування зірки-надгіганта. Міжнародна група астрономів під керівництвом Катарини Джонсон з Ліндського університету спостерігала величезний газопилової диск, який обертається навколо молодої зірки в сузір'ї Центавра. Діаметр об'єкта в дві тисячі разів перевищує відстань від Землі до Сонця, а маса центральної зірки перевищує сонячну в 25 разів. Знахідка може стати підтвердженням гіпотези про механізм виникнення надмасивних зірок шляхом поступового поглинання речовини аккреційних дисків, що швидко обертаються.