Американські астрономи за допомогою даних, отриманих рентгенівської обсерваторії "Чандра", встановили, що Плутон випускає надзвичайно високий рівень рентгенівського випромінювання. Свої висновки дослідники представили на сайті ArXiv.
Плутон робить повний оборот навколо Сонця за 248 років, за цей час відстань до Сонця змінюється майже в два рази. Змінюється і кількість слабкого випромінювання, що досягає карлика, викликаючи то часткове заморожування, то сублімацію атмосферного азоту і метану.
Перигей орбіти, коли відстань до Сонця мінімальна і становить близько 4,4 мільярда кілометрів, а атмосфера максимально велика, Плутон пройшов у вересні 1989 року. У 2015-му, під час візиту New Horizons, тут ще тривав розпал літа, і зонд зафіксував атмосферний азот, метан і вуглекислий газ. Тому обсерваторія "Чандра" провела спостереження в пошуках рентгенівського випромінювання, яке цілком можна було б очікувати від Плутона в цей час. Проте все виявилося не так просто.
Рентген, який зафіксував бортовий спектрометр Chandra ACIS, виявився помітно інтенсивнішим, ніж очікували вчені. Настільки активно випромінюють іноді малі тіла Сонячної системи, які відображають рентгенівські фотони самого Сонця дрібними частинками азоту, вуглецю і кисню. Але енергетичний спектр фотонів Плутона під це пояснення не підходить, і поки що причина підвищеної інтенсивності випромінювання залишається невідомою.
Раніше вчені встановили, що поверхня Плутона може темніти і червоніти під блакитним небом карликової планети.