Археологи виявили на «культовому місці» в Нідерландах три схованки із золотими та срібними виробами, а також сотні монет. Вік знахідок становить 1300 років, за словами дослідників, вони можуть бути «диявольськими грошима» - монетами та цінними речами, які приносили в жертву язичницьким богам. Проти цього виступали християнські місіонери у цьому регіоні, повідомляє Live Science.
«Люди тут, безперечно, були германцями. Ймовірно, це більше термін, яким сторонні називали язичників як групу», — сказав провідний автор дослідження та керівник розкопок Ян-Віллем де Корт, археолог із Агентства культурної спадщини Нідерландів. Місце знаходилося на землі, що традиційно вважається саксонською територією, але місцеві жителі, можливо, не називали себе саксами.
Знахідки були зроблені неподалік голландського села Хезінген на відстані близько 130 кілометрів від Амстердама і неподалік кордону з Німеччиною. Цей регіон знаходився на північ від Нижньонімецького лімесу, який визначав межі Римської імперії до німецьких вторгнень у п'ятому столітті. За словами де Корта, деякі місцеві жителі раніше служили союзними солдатами для захисту римського кордону. Але римляни були вигнані з регіону за сотні років до того, як це місце стало використовуватися для язичницьких культових жертвоприношень у шостому та сьомому століттях.
Золоті та срібні монети у цьому регіоні вперше виявили металошукачі у 2020 та 2021 роках. Вони повідомили місцевій владі, яка працювала разом із археологами, про необхідність проведення розкопок перед будівництвом запланованого проєкту з благоустрою.
Знахідки включають понад 100 золотих та срібних монет різних типів; золоті прикраси, включаючи підвіски та сережки; і великі шматки золота та срібла, деякі з яких, можливо, були рубаним сріблом, яке виступало у ролі грошей. Дослідники також виявили у ґрунті геохімічні докази розкладання кісток, що може вказувати на жертвопринесення тварин.
Деякі монети надзвичайно рідкісні, вони були викарбувані на різних монетних дворах по всій Франкській імперії в першій половині сьомого століття. Одне з прикрас виконано у характерному німецькому анімалістичному стилі, інше прикрашено портретом, як у римських прикрасах.
Як зазначив де Корд, скарб був заритий у кілька етапів, що вказує на те, що це було «культове місце», де відбувалися підношення язичницьким богам. Якому конкретно богу тут поклонялися, невідомо, але мабуть, що це був Водан – початкова німецька версія Одіна.
Подібні підношення язичницьким богам були досить поширені у німецьких землях тих часів. Але їм протистояли християнські місіонери, які називали їх «диявольськими грошима». Згідно з копією дев'ятого століття «хрещальної обіцянки» для саксів, які звертаються до християнства, вони повинні були зректися Водана та інших богів і відмовитися від підношення «диявольського золота».
За словами де Корта, вченим також вдалося виявити 14 стовпових ям, вирівняних на схід та захід; деякі з металевих підношень було знайдено у ямах. Можливо, тут же розташовувався «центральний стовп», який язичники використовували для позначення своїх богів. Вчений зазначає, що розташування стовпів вказує на те, що їхня лінія була пов'язана з весняним та осіннім рівноденням.
Раніше археологи, які проводили дослідження затопленої печери в Іспанії, виявили свідоцтва про присутність тут стародавніх римлян, які проводили на цьому місці ритуальні практики. За словами вчених, вік виявлених артефактів становить 1900 років.